Вікіпедія

76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r)

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Pak 36(r) (нім. 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (russisch)[a]) — німецька 76.2-мм протитанкова гармата, що використовувалася вермахтом у ході Другої світової війни. Гармата являла собою глибоку модернізацію трофейних радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22), які були захоплені німецькими військами на першому етапі німецько-радянської війни.

76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r)
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) у військовому музеї на авіабазі Борден. Канада
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) у військовому музеї на авіабазі Борден. Канада
Тип протитанкова гармата
Походження  Третій Рейх ( СРСР)
Історія використання
На озброєнні 1942—1944
Оператори Вермахт
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Виготовлення 1941—1942
Виготовлена
кількість		 ~ 1000
Характеристики
Вага 1390—1880 кг
Довжина 3895 мм
Довжина ствола 48,4 калібрів
Обслуга 6
Снаряд СРСР 7,5 cm Sprgr.41, 7,5 cm Pzgr.41 (HK), 7,5 cm Pzgr.41 (StK), 7,5 cm Pzgr.41W
Вага снаряду 4,065-7,6
Калібр 76,2 мм
Казенник поршневий затвор
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення –6° до +18°
Траверс 60°
Темп вогню 10-12 постр/хв.
Дульна швидкість 1265 м/с
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) у Вікісховищі

Історія ред.

На ранніх етапах операції «Барбаросса» німці захопили велику кількість (приблизно 1300) радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22). Ця радянська гармата мала потужні характеристики і запас міцності; також спочатку передбачалося використовувати більш потужний снаряд, ніж той, який згодом був прийнятий на озброєння. Водночас в ролі протитанкового засобу конструкція артилерійської системи мала деякі певні недоліки: щит був занадто високий, розміщення двох членів обслуги не було зручним, а прицільна система більше лічила саме під роль дивізійної польової гармати Ф-22. Продемонструвавши значну ощадливість, німецькі інженери змогли швидко модифікувати Ф-22, і згодом гармата була прийнята на озброєння вермахту у первісному вигляді як FK 296(r). Наприкінці 1941 року німецькі інженери розробили програму модернізації цих гармат. Початкові модифікації, що привели гармату до стандарту FK36 (r), включали:

  • видалення верхньої частини щита та використання обрізків броні для накладання їх на нижню частину щита й відповідно його зміцнення
  • розточування камори для стрільби потужнішим зарядом. Радянська гільза мала довжину 385,3 мм та діаметр фланця 90 мм, нова німецька гільза мала довжину 715 мм з діаметром фланця 100 мм відповідно. Обсяг метального заряду зріс у 2,4 рази
  • установка дулового гальма для зменшення сили віддачі, яка відповідно зросла
  • перенесення рукояток приводів наведення зброї однією сторону з прицілом
  • зменшення кута піднесення (з 75 ° до 18 °)
  • модернізація противідкатних пристроїв, зокрема відключення механізму змінного відкату
  • розробка та випуск нового боєкомплекту
  • заміна радянського прицілу на німецький протитанковий прицільний блок типу Pak 38 (який включав стандартний оптичний телескопічний приціл ZF3x8 і резервний відкидний металевий приціл. Як і Pak 40 і Pak 97/38, на прицілі було передбачено пристрій для установки непрямого прицілу — Aushilfsrichtmittel 38 (ARM38).

У квітні 1942 року на фронт почали надходити перші перероблені протитанкові гармати Pak 36(r). За цей рік німці переробили 358 гармат, у 1943 році — 169 і в 1944 — 33. Крім цього, ще 894 гармати було модифіковано для подальшого їхнього монтування на САУ. Надходження гармат, що буксирувалися, здійснювалася до весни 1943, гармат для САУ — до січня 1944, після чого виробництво було закінчено через вичерпання запасу трофейних радянських гармат.

76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) існувала як мінімум у 3 модифікаціях — варіант, що буксирується, і 2 варіанти, призначені для установки на САУ:

  • 7,62cm Panzerjägerkonone 36 — буксирувана;
  • 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) — установка для САУ Marder II;
  • 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 2) — установка для САУ Marder III.

Характеристики боєприпасів до гармати ред.

 
Сталева латуньована гільза і ОФ снаряд до гармати 7,62 cm Pak 36(r)
 
Обкладинка настанови з описом боєприпасів до протитанкової гармати 7,62 cm Pak 36(r)
 
76-мм осколково-фугасні снаряди 7,62сm Pak 36(r): трасуючий (ліворуч), без трасера (праворуч)
 
7,62cm Pak 36
Номенклатура боєприпасів
Тип Позначення Вага снаряду, кг Вага ВР, г Початкова швидкість, м/с Дальність, м
Каліберні бронебійні снаряди
Бронебійно-трасуючий гостроголовий з бронебійним та балістичним наконечниками 7,62 cm Pzgr. 39 rot 7,60 20 (24) 740 4000
Підкаліберні бронебійні снаряди
Бронебійно-трасуючий «некотушкового» типу (сердечник у каліберному корпусі) 7,62 cm Pzgr. 40 3,9 (4,065) нет 990 700
Кумулятивні снаряди
Кумулятивний 7,62 cm Gr. 38 Hl/B 4,62 510 450 1000
Кумулятивний 7,62 cm Gr. 38 Hl/С 5,05 510 450 1000
Осколково-фугасні снаряди
Осколково-фугасний 7,62 cm Sprgr. 39 6,25 550 + 35 550 10000
Таблиця бронепробивності для Pak 36(r)
Гостроголовий із захисним та балістичними наконечниками каліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.39
Дальність, м Кут зустрічі 60°, мм Кут зустрічі 90°, мм
457 98 120
915 88 108
1372 79 97
1829 71 87
Підкаліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.40
Дальність, м Кут зустрічі 60°, мм Кут зустрічі 90°, мм
457 118 158
915 92 130
1372 71 106
Наведені дані стосуються німецької методики виміру спроможностей щодо пробиття. Водночас, ці показники бронепробивності можуть певною мірою відрізнятися у разі використання різних партій снарядів та різної технології виготовлення броні

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ В складі назви присутнє позначення для трофейної техніки, що використовувалась Вермахтом
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r)


Бібліографія ред.

  • D 183 — 7,62cm Panzerjägerkonone 36, 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz Sfl 2).- Beschreibung, Bedienung und Behandlung. OKH/Heereswaffenamt, Berlin 1942 (Gun manual).
  • H.Dv. 481.85 — Merkblatt für die Munition der 7,62 cm Panzerjägerkanone 36 (7,62 cm Pak.36), Berlin 11.6.1942 (Ammo description).
  • Karl R. Pawlas — Die 7,62 cm Pak 36, «Waffen Revue» No. 84/1992, Journal-Verlag, Nürnberg.
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
  • А. Широкорад. Бог войны Третьего рейха. — М.: АСТ, 2002. — 576 с.: 32 л. ил. с. — ISBN 5-17-015302-3
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=76,2-мм_протитанкова_гармата_Pak_36(r)&oldid=40815521