423-й гвардійський мотострілецький полк (СРСР)

423-й гвардійський мотострілецький Ямпільський Червонопрапорний, орденів Суворова та Кутузова полк (423 гв. МСП, в/ч 18938) — формування мотострілецьких військ Радянської армії чисельністю у полк, що існувало у 1942—1992 роках. Перебував у складі 4-ї гвардійської танкової Кантемирівської дивізії.

423-й гвардійський мотострілецький полк
(1957—1992)

119-й гвардійський механізований полк
(1953—1957)


3-й гвардійський мотострілецький полк
(1945—1953)


3-тя гвардійська мотострілецька бригада
(1943—1945)


31-ша мотострілецька бригада
(1942—1943)
рос. 423-й гвардейский мотострелковый Ямпольский Краснознамённый, орденов Суворова и Кутузова полк
На службі 1942 — 1992
Країна  Радянський Союз
Чисельність полк
У складі 4 гв. ТД
Гарнізон/Штаб  Російська РФСР
Нагороди Радянська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня

Після розпаду СРСР у 1992 році перейшов до складу Збройних сил Російської Федерації.

Історія ред.

Друга світова війна ред.

31-ша мотострілецька бригада була сформована в червні 1942 року і включена до складу 17-го танкового корпусу.

3 січня 1943 бригада була перейменована на 3-тю гвардійську мотострілецьку бригаду.

Протягом трьох років участі у війні бригада пройшла шлях від Дону до Ельби, від Воронежа до стін Праги.

За мужність і героїзм звання Героя Радянського Союзу удостоїлися — 19 людей, двоє військовослужбовців двічі стали Героями.

До закінчення війни повне найменування з'єднання було наступним: 3-тя гвардійська мотострілецька Ямпільська Червонопрапорна, орденів Суворова та Кутузова бригада.

Холодна війна ред.

Після війни у 1945 році бригада була переформована на 3-й гвардійський мотострілецький полк (в/ч 18938). У травні 1953 року переформований на 119-й механізований полк.[1]

З 11 вересня 1945 р. місце постійної дислокації полку — м. Наро-Фомінськ, Московської області.

5 травня 1957 р. полк перейменований на 423-й гвардійський мотострілецький полк.

Полк виховав 12 командирів дивізій, 2 заступники міністра оборони.

Після розпаду СРСР у 1992 році полк перейшов до складу Збройних сил Російської Федерації.

Примітки ред.

  1. Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Вооружённые Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска. — Томск : Издательство Томского университета, 2013. — С. 208. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.

Джерела ред.