307-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби (Україна)
307-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби (307 об РЕБ, в/ч А0804) — військова частина (батальйон) в складі 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Дислокувалася в місті Бердичів. Розформована в кінці 2013 року[1].
| 307-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби | |
|---|---|
 Нарукавний знак батальйону | |
| На службі | 22 липня 1985 — 2013[1] |
| Країни |
 СРСР →  Україна |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Тип |
 Війська РЕБ |
| Чисельність | батальйон |
| У складі |
.jpg){kind=small} 8 армійський корпус |
| Пункт базування | м. Бердичів |
| Гасло | «Мета боротьби — перемога» |
| Командування | |
| Поточний командувач |
підполковник Павло Соколов[2] |
Завдання ред.
Завданням 307 окремого батальйону РЕБ є дезорганізація управління силами (військами), зниження ефективності ведення розвідки, використання зброї і бойової техніки противника, а також забезпечення стійкості роботи систем і засобів управління власними військами і зброєю. Виявлення радіоелектронних засобів противника по їх випромінюванню, визначення їх координат, визначення і аналіз характеристик випромінюваних ними сигналів. Ці відомості використовують на користь військової розвідки і при організації радіоелектронної протидії[3].
Історія ред.
Частина була сформована 22 липня 1985 року в місті Чернігів, як кадровий батальйон радіоелектронної боротьби 1-ї гвардійської загальновійськової армії Київського військового округу. В 1993 році військову частину переформували в окремий батальйон радіоелектронної боротьби. У вересні 2004 року військову частину передислокували до Бердичева, де через рік переформували в окремий батальйон радіоелектронної боротьби[4][5]. У грудні 2013 року, батальйон розформований, а на його базі створений 20-й полк радіоелектронної боротьби. [1]
Символіка батальйону ред.
У Чернігові батальйон мав неофіційну нарукавну емблему із зображенням кажана на тлі білого диска та девізом: «Мета боротьби — перемога». Коли постало питання про створення офіційної символіки частини, фахівці Відділу військової символіки та геральдики Генерального штабу ЗС України рекомендували використати елементи попередньої нарукавної емблеми. Малюнок нарукавної емблеми 307-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби був затверджений начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем ЗС України у березні 2010 року.
Нарукавна емблема являє собою фігурний щит чорного кольору з кантом червоного кольору. Форма щита відповідає єдиному зразку, визначеному для військових частин 8-го армійського корпусу. Чорний колір щита традиційно пов'язують зі спеціальними військами. На щиті зображено стилізованого чорного кажана з кантом срібного (білого) кольору на тлі диска срібного (білого) кольору. Кажан є одним з характерних символів розвідки, срібний (білий) диск уособлює місяць уповні. Поєднання зображень кажана та місяця є традиційною символікою батальйону. На зображення кажана накладено емблему військовослужбовців частин та підрозділів радіоелектронної боротьби золотого (жовтого) кольору. Нижче міститься девіз батальйону: «Мета боротьби — перемога». У верхній частині щита на тлі фігурної стрічки у кольорах Державного прапора України зображено герб міста Бердичева, де дислокується батальйон. Нижню частину щита прикрашає напіввінок з калинової та дубової гілок золотого (жовтого) кольору. Дуб є символом міцності й сили, калина — давній символ України та її війська. На червоній стрічці, що перевиває напіввінок, розміщено номер батальйону.
Командири ред.
- підполковник Ігор Миронов
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Ukrainian Military Pages: 8 армійський корпус. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 вересня 2015.
- ↑ На Житомирщині відбувся польовий вихід окремого батальйону радіоелектронної боротьби. ФОТО. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ Радіоелектронна боротьба. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ 307-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби відзначив своє 26-річчя.(Фото. Відео). Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ Секрети професійності старшини Панасюка. Архів оригіналу за 20 жовтень 2014. Процитовано 13 жовтень 2014.