3М9
3М9 (за класифікацією НАТО — SA-6A) — радянська зенітна керована ракета зенітного ракетного комплекса 2К12 «Куб».
| 3М9 | |
|---|---|
.jpg) Зенітна ракета комплексу «Куб» | |
| Тип | Зенітна керована ракета |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| Оператори |
 Росія Україна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ДержМКБ «Вимпел»[en] |
| Варіанти | 3М9М, 3М9М1, 3М9М2, 3М9М3, 3М9М3С, 3М9М4, 3М20М3 |
| Характеристики | |
| Вага | 599 кг |
| Довжина | 5 800 мм |
| Діаметр | 330 мм |
| Боєголовка | осколково-фугасна 3Н12 |
Механізм детонації |
радіокомандний 3Э27 |
|
| |
| Висота польоту |
15 км 18 км (модифікації) |
| Максимальна глибина |
22 км 25 км (модифікації) |
| Швидкість | 2,8 М |
Система наведення |
комбінована |
| Точність | ураження цілі, що рухається зі швидкістю до 2 160 км/год |
Пускова платформа |
2П25, 9А38 |
Історія створення ред.
Створення ракети 3М9 для ЗРК 2К12 «Куб» велося паралельно із зенітною керованою ракетою 3М8 для ЗРК 2К11 «Круг». Розробкою ракети загалом займалося Державне машинобудівне конструкторське бюро «Вимпел»[en] під керівництвом І. І. Торопова. Напівактивну головку самонаведення конструював Науково-дослідний інститут приладобудування[en], роботами керували головні конструктори Ардаліон Растов[en] та Ю. М. Вєхов. Із 1960 року роботи очолив Йосиф Акопян[en]. Через високі вимоги до комплексу в цілому розробка ракети велася з великими труднощами. Вирішення проблем прогару камери згоряння маршевого двигуна та скидання великогабаритного оперення затягували строки робіт. Заміна керівного складу не прискорила розробку і перші пуски ракет розпочалися лише 1963 року. У ході випробувань було виявлено низьку надійність[ru] головки самонаведення, через що у вересні 1963 року запуски було зупинено. Програму випробувань маршевого двигуна ракети теж не виконано. Перший успішний запуск ракети з бойовою частиною відбувся у квітні 1964 року. В результаті державні випробування ракети та комплексу в цілому пройшли із дворічним запізненням у порівнянні із ЗРК 2К11 «Круг». Після випробувань, ракета 3М9 була прийнята на озброєння у складі зенітного ракетного комплексу 2К12 «Куб».[1]
Опис конструкції ред.
Зенітна керована ракета 3М9 призначена для використання у складі ЗРК 2К12 «Куб». Ракета 3М9 має два ступені з комбінованою рушійною установкою. У другому ступені розташований маршевий повітряно-реактивний двигун 9Д16К. Максимальний час роботи двигуна становить не більше 20 с при загальній масі палива 67 кг і довжиною 760 мм. Під час згоряння продукти паливного заряду потрапляють у камеру спалювання з чотирма повітрозабірниками, де незгорілі залишки догоряють. Під час роботи першого ступеня в камері знаходиться паливний заряд стартового двигуна, що складається з балістичного палива ВИК-2, масою 172 кг. На першому ступені знаходиться стартовий твердопаливний ракетний двигун для розгону до числа Маха 1,5. Після завершення роботи стартового ступеня відбувається відстріл внутрішньої частини соплового апарату для зміни геометрії сопла камери дозгорання під роботу маршового двигуна. Маршовий двигун розганяє ракету до числа Маха 2,8.[2]
Ракета 3М9 виконується за конструктивною схемою «поворотне крило». Основною відмінністю від ЗКР 3М8 є наявність додаткових кермів на стабілізаторах ракети, що дозволяє зменшити розміри поворотних крил і застосувати легший пневматичний привод замість гідравлічного. У передній частині ракети розташована головка самонаведення 1СБ4, що захоплює і супроводжує ціль зі старту. Головка оснащена захистом від перешкод. За головкою самонаведення розташована осколково-фугасна бойова частина 3Н12 загальною масою 57 кг з радіопідривником 3Е27. Ракета дозволяє уражати цілі, що маневрують з перевантаженнями до 8g на дальностях від 6 до 22 км при висоті від 100 метрів до 15 км. У модифікованих версіях зона ураження була розширена максимальною дальністю до 25 км, а висотою ураження — до 18 км. Мінімальні межі запуску зенітної керованої ракети також було зменшено за дальністю до 4 км, а за висотою — 20 метрів.[2]
Модифікації ред.
- 3М9М1 — розширено межі ураження та підвищено рівень захищеності ГСН.[2]
- 3М9М3 — розширено межі ураження, введено можливість ведення вогню по нерухомим цілям на висотах більше 1 км і по цілях навздогін на швидкостях до 300 м/с, підвищений рівень перешкодозахисності ГСН.[2]
- 3М9М4 — дослідна модифікація для 2К12М4 «Куб-М4». Масу бойової частини було збільшено з 50 до 70 кг. Серійно не вироблялася.[3]
- 3М20М3 — імітатор повітряної цілі «Пєніє» (рос. Пение), замість бойового відсіку на ракету встановлюється тримач трасера, система самоліквідації мішені, автопілот, що забезпечує польоти по заданих траєкторіях — горизонтальні польоти, «змійка», пікірування, кабрування, балістичні траєкторії.[4]
Примітки ред.
- ↑ «Куб» («Квадрат», 2К12, SA-6, Gainful), войсковой зенитный ракетный комплекс малой дальности (рос.). Информационное агентство «Оружие России». Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 19 січня 2012.
- ↑ а б в г Василин Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 228—231
- ↑ Созвездие Тихомирова. 50 лет НИИ приборостроения имени В. В. Тихомирова, стр. 73
- ↑ «Пение», мишенный комплекс с имитатором воздушных целей[недоступне посилання]
Література ред.
- Василин Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — 461 с. — 11000 прим.
- Зенитные ракетные комплексы ПВО сухопутных войск // Созвездие Тихомирова. 50 лет НИИ приборостроения имени В. В. Тихомирова. — Москва : ИД «Бетретдинов и Кот», 2005. — С. 72, 73. — ISBN 5-901668-09-X.
Посилання ред.
- «Куб» («Квадрат», 2К12, SA-6, Gainful), войсковой зенитный ракетный комплекс малой дальности (рос.). Информационное агентство «Оружие России». Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 19 січня 2012.
- Зенитная управляемая ракета 3М9 (рос.). Вестник ПВО. 10 лютого 2001. Процитовано 19 січня 2012.