Відкрити головне меню

2Б9 «Волошка» (рос. Василек)[1] — радянський автоматичний міномет калібру 82 мм. Розробка розпочата в 1967 році на базі автоматичного міномета Ф-82, прийнятий на озброєння у 1970 році.

2Б9 «Волошка»
Mortar live-fire exercise.jpg
«Волошка» під час тренувань на Яворівському полігоні
Тип: 82-мм міномет
Походження: Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Історія служби
Термін використання 1970 — досі
Використання у Flag of the Soviet Union.svg СРСР

Flag of Russia.svg Росія

Flag of Georgia.svg Грузія

Flag of Ukraine.svg Україна

Війни
.
Історія виробництва:
Розроблено 1967 — 1970
Виготовлено 1970 — досі
Варіанти 2Б9М
Характеристики
Маса 632 кг
Обслуга 4 особи
Тип боєприпасу 3,1 кг осколкова міна
Димова міна
Освітлювальна міна
Калібр 82 мм
Кут підвищення від −1 ° до + 78 °
від + 7 ° до + 85 °
Кут повороту ±180°
Бойова скорострільність 100–120 пос/хв (практична)
170 пос/хв (максимальна)
Дульна швидкість 272 м/с
Максимальна дальність 800 — 4 270 м
Приціл Оптичний ПАМ-1

Commons-logo.svg 2Б9 «Волошка» у Вікісховищі

Заряджання у міномета 2Б9 «Волошка» касетне, в касету поміщають чотири міни. Міномет має два режими стрільби — одиночний і автоматичний. Ствол міномета — гладкий.

Тактико-технічні характеристикиРедагувати

  • Вага 632 кг.
  • Час переведення з бойового положення в похідне і назад, 1,5 хв
  • Боєкомплект, що возить, 226 мін
  • Темп стрільби, 170 постр./хв
  • Практична скорострільність, 100—120 постр./хв
  • Вага міни, кг: 3,1
  • Тип міни: осколкова, димова, освітлювальна
  • Радіус дійсного ураження: 18 м
  • При розриві міна дає від 400 до 600 осколків
  • Мінімальна дальність навісної стрільби, м: 800
  • Максимальна дальність стрільби 4270 м
  • Вогонь ведеться з кутами піднесення від −1 ° до + 78 ° або від + 7 ° до + 85 °

МодифікаціїРедагувати

  • 2Б9 — варіант з водяним охолодженням ствола (кожух з водою)
  • 2Б9М — варіант з повітряним охолодженням ствола — стінка ствола в середній частині потовщена і має ребра.

ПриміткиРедагувати

  1. Б.А. Лісогорський, А.В. Ірха, Г.В. Худов «Порівняний аналіз тактично-тактичних характеристик основних кочівних мінометів» Х; Харківський університет ПС ім. Івана Кожедуба

ПосиланняРедагувати