Вікіпедія

15094 Полімела

астероїд
(Перенаправлено з 15094 Полімель)

15094 Полімела — примітивний троян Юпітера-«грек»[en], приблизно 21 кілометрів (13 миль) у діаметрі. Це ціль місії «Люсі» з низьким прольотом, що був запланований на вересень 2027 року[5][10]. Він був відкритий 17 листопада 1999 року астрономами з Catalina Sky Survey в обсерваторії Маунт-Леммон, штат Аризона, США. Астероїд типу P має період обертання 5,9 годин і дуже витягнуту форму.[11][12]. Він був названий на честь Полімели[en] з грецької міфології, дружини Меноеція та матері Патрокла[1]. У 2022 році повідомлялося про астероїд-супутник діаметром приблизно 5 кілометрів[13].

15094 Полімела
Відкриття[1]
Відкривач Catalina Sky Survey
Місце відкриття Обсерваторія Маунт-Леммон
Позначення
Названа на честь Полімела[en][1]
Категорія малої планети троян Юпітера[1][2]
(«греки»)[en][3]
Орбітальні характеристики
Ексцентриситет 0.0968
Нахил орбіти 0.2445 а. о.
Фізичні характеристики
Період обертання 11.79 р (4,307 дн)
Екваторіальна швидкість обертання 5.8607±0.0005 h[4]
Альбедо 0.073[4]
0.091±0.017[2]
Спектральний тип P[5]
B–V = 0.652±0.065[6]
V–R = 0.477±0.065[6]
V–I = 0.799±0.068[6]
Стандартна зоряна величина 11,6[1][2][7][8][9]
CMNS: 15094 Полімела у Вікісховищі

Орбіта та класифікація ред.

Полімела — троянський астероїд Юпітера, що обертається в провідному грецькому таборі в точці Лагранжа L4 Юпітера, на 60° попереду орбіти газового гіганта (див. Троянці в астрономії). Він обертається навколо Сонця на відстані 4,7–5,7 АО раз на 11 років і 9 місяців (4289 днів; велика напіввісь 5,17 АО). Її орбіта має ексцентриситет 0,09 і нахил відносно екліптики 13°[2]. Спостереження за астероїдом розпочалося за 48 років до його офіційного відкриття на Маунт-Леммоні з попереднім дослідженням, зробленим в обсерваторії Паломар у 1951 році та опублікованим Digitized Sky Survey пізніше[1].

Найменування ред.

Ця мала планета названа на честь Полімели, дочки Пелея з давньогрецької міфології. За словами латинського автора Гая Юлія Гігіна (приблизно 64 р. до н. е. — 17 р. н. е.), вона є дружиною аргонавта Меноеція та матір'ю Патрокла, що брав участь у Троянській війні[1]. Полімела також відома як "Філомела"; ця назва раніше використовувалася для астероїда 196 Філомела. Схвалену цитату про найменування було опубліковано Центром малих планет 22 лютого 2016 року (M.P.C. 98711)[14].

Мета місії Люсі ред.

Планується, що Polymele відвідає космічний корабель Lucy, який стартував у 2021 році. Проліт запланований на 15 вересня 2027 року, і він наблизиться до астероїда на відстань 415 км (258 миль) з відносною швидкістю 6 км/с (13 000 миль/год)[5].

Фізичні характеристики ред.

Дослідники місії Люсі охарактеризували Полімелу як примітивний астероїд типу P[5]. Астероїди типу P відомі своїм низьким альбедо. Він має індекс кольору V–I 0,799[6], що нижче, ніж у більшості великих троянських програм Юпітера.

Діаметр та альбедо ред.

Згідно з дослідженням проведеним місією NEOWISE дослідника NASA Wide-field Infrared Survey Explorer, Polymele має діаметр 21,075 кілометрів, а його поверхня має альбедо 0.091[15][7][8], тоді як у 2018 році Марк Буї опублікував альбедо 0,073 і абсолютна зоряна величина 11,691 в S- та/або R-діапазоні[4]. Collaborative Asteroid Lightcurve Link припускає, що стандартне альбедо для вуглецевого астероїда становить 0,057, і розраховує більший діаметр 26,64 кілометрів на основі абсолютної зоряної величини 11,6[9]. 27 березня 2022 року кілька астрономів спостерігали затемнення зірки Полімелою, яке показало, що вона має дуже витягнуту форму з прогнозованими розмірами 26.2 км × 12.8 км (16,3 миль × 8.0 миль)[11].

Криві світла ред.

У березні 2016 року за допомогою фотометричних спостережень Марком Буї та коледжами було отримано обертальну криву світла Полімели. Аналіз кривої світла показав період обертання 5.8607±0.0005 години з малою амплітудою яскравості 0.09±0.03 зоряної величини (U=2-), що вказує на те, що тіло розглядається з полюса[4]. Раніше команда місії Lucy опублікувала швидкість обертання 6.1 і 4 години відповідно[5][10].

Супутник ред.

 
Відкриття супутника Polymele під час окультації 26 березня 2022 року

Після спостереження за затемненням, яке відбулось 26 березня 2022 року, команда місії Люсі повідомила про відкриття супутника навколо Полімели. Супутник є меншим астероїдом приблизно 5-6 кілометрів (3,1 — 3,7 миль) в діаметрі, що обертається майже в екваторіальній площині Полімели на відстані 204 км (127 миль)[11][16]. Йому не буде присвоєно офіційну назву, доки подальші спостереження не визначать його орбіту. Команда Люсі називає компаньйона тимчасовим неофіційним іменем «Шон» на честь анімаційної вівці Aardman Animations[13].

Список літератури ред.

  1. ↑ а б в г д е ж 15094 Polymele (1999 WB2). Minor Planet Center. Процитовано 8 березня 2018.
  2. ↑ а б в г JPL Small-Body Database Browser: 15094 Polymele (1999 WB2) (2015-06-10 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 26 вересня 2018.
  3. ↑ List of Jupiter Trojans. Minor Planet Center. 20 червня 2016. Процитовано 8 березня 2018.
  4. ↑ а б в г Buie, Marc W.; Zangari, Amanda M.; Marchi, Simone; Levison, Harold F.; Mottola, Stefano (June 2018). Light Curves of Lucy Targets: Leucus and Polymele (PDF). The Astronomical Journal. 155 (6): 11. Bibcode:2018AJ....155..245B. doi:10.3847/1538-3881/aabd81. Процитовано 26 вересня 2018.
  5. ↑ а б в г д Levison, H. F.; Olkin, C.; Noll, K. S.; Marchi, S.; Lucy Team (March 2017). Lucy: Surveying the Diversity of the Trojan Asteroids: The Fossils of Planet Formation (PDF). 48th Lunar and Planetary Science Conference (1964): 2025. Bibcode:2017LPI....48.2025L. Процитовано 13 квітня 2017.
  6. ↑ а б в г Hainaut, O. R.; Boehnhardt, H.; Protopapa, S. (October 2012). Colours of minor bodies in the outer solar system. II. A statistical analysis revisited. Astronomy and Astrophysics. 546: 20. arXiv:1209.1896. Bibcode:2012A&A...546A.115H. doi:10.1051/0004-6361/201219566. S2CID 54776793.
  7. ↑ а б Mainzer, A. K.; Bauer, J. M.; Cutri, R. M.; Grav, T.; Kramer, E. A.; Masiero, J. R. та ін. (June 2016). NEOWISE Diameters and Albedos V1.0. NASA Planetary Data System: EAR-A-COMPIL-5-NEOWISEDIAM-V1.0. Bibcode:2016PDSS..247.....M. Процитовано 26 вересня 2018.
  8. ↑ а б Mainzer, A.; Grav, T.; Masiero, J.; Hand, E.; Bauer, J.; Tholen, D. та ін. (November 2011). NEOWISE Studies of Spectrophotometrically Classified Asteroids: Preliminary Results. The Astrophysical Journal. 741 (2): 25. arXiv:1109.6407. Bibcode:2011ApJ...741...90M. doi:10.1088/0004-637X/741/2/90. S2CID 118700974. (catalog)
  9. ↑ а б LCDB Data for (15094) Polymele. Asteroid Lightcurve Database (LCDB). Процитовано 26 вересня 2018.
  10. ↑ а б Buie, Marc W.; Zangari, Amanda Marie; Marchi, Simone; Mottola, Stefano; Levison, Harold F. (October 2016). Ground-based characterization of Leucus and Polymele, two fly-by targets of the Lucy Discovery mission. American Astronomical Society. 48: 208.06. Bibcode:2016DPS....4820806B.
  11. ↑ а б в Buie, Marc; Keeney, Brian; Levison, Harold; Olkin, Catherine та ін. (December 2022). Shape and duplicity of Lucy Mission target Polymele from occultation observations. 54th Annual DPS Meeting. Т. 54, № 8. American Astronomical Society. Bibcode:2022DPS....5451203B. 512.03. Процитовано 28 січня 2023.
  12. ↑ Buie, M. W.; Keeney, B. A.; Levison, H. F. та ін. (June 2023). Occultation results for the (15094) Polymele system – a Lucy Target (PDF). Asteroids, Comets, Meteors Conference 2023. № 2851. Lunar and Planetary Institute.
  13. ↑ а б Clark, Stephen (14 червня 2022). Ninth asteroid added to Lucy mission; optimism grows on solar array issue. Spaceflight Now. Процитовано 15 червня 2022.
  14. ↑ MPC/MPO/MPS Archive. Minor Planet Center. Процитовано 8 березня 2018.
  15. ↑ Grav, T.; Mainzer, A. K.; Bauer, J. M.; Masiero, J. R.; Nugent, C. R. (November 2012). WISE/NEOWISE Observations of the Jovian Trojan Population: Taxonomy. The Astrophysical Journal. 759 (1): 10. arXiv:1209.1549. Bibcode:2012ApJ...759...49G. doi:10.1088/0004-637X/759/1/49. S2CID 119101711. (online catalog)
  16. ↑ Levison, H. F.; Buie, M. W.; Keeney, B. A.; Mottola, S. та ін. (June 2023). Interpreting the Stellar Occultations of (15094) Polymele – a Lucy Target (PDF). Asteroids, Comets, Meteors Conference 2023. № 2851. Lunar and Planetary Institute.

Додаткові джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=15094_Полімела&oldid=41276906