1-й батальйон оперативного призначення «Ягуар»

1-й батальйон оперативного призначення «Ягуар» — батальйон у в складі 14-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України.

1-й батальйон оперативного призначення "Ягуар"
Нарукавний знак батальйона
На службі 2014 — дотепер
Країна  Україна
Вид  Національна гвардія
У складі 14-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України
Базується  Вінницька область
м. Калинівка
Оборонець Іван Богун
Війни/битви

Російська агресія проти України

Війна на сході України

Вебсайт t.me/jaguar1bop
Командування
Командир батальйону майор Храновський Максим Миколайович

Історія батальйону ред.

Історія батальйону бере свій початок з весни 2014 року[1]. У період активної боротьби проти сепаратистських угруповань та гібридної російської загрози бійці батальйону виконували завдання в складі полку спеціального призначення[2][3] ЯГУАР ВВ МВС  у Харкові та на Харківщині. Зокрема, відзначилися визволенням Харківської обласної державної адміністра[4][5] ції та підсиленням поліції в обороні міста від можливих наступів противника і провокацій. Того ж 2014 року на базі полку спеціального призначення «ЯГУАР» утворено 8 полк оперативного призначення імені І. Богуна. Відтак, 1-4 роти «ЯГУАРу» стали основою для 1 батальйону оперативного призначення нового 8 полку.

В період з 2016 по 2022 рік перший батальйон оперативного призначення постійно перебував у зоні проведення антитерористичної операції (АТО[6]), а пізніше операції об'єднаних сил (ООС).

Повномасштабне вторгнення ред.

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого 2022 року, частина батальйону зустріла на Донеччині і воювала там, беручи участь у боях за населені пункти Волноваха, Солодке, Степне та на околицях Новобахмутівки. Інша частина батальйону долучилась до оборони Київщини, де активно вели бойові дії у районах населених пунктів Бузова, Клавдієво-Тарасіве та Чорногородка, витісняючи противника з регіону, здійснюючи захоплення полонених та знищуючи російську техніку і живу силу.

4 червня 2022 року батальйон в повному складі вирушив в місто Северодонецьк,[7][8] де активно брав участь у боях проти сил росгвардії, угрупування «Ахмат», вс рф та сепаратистів псевдореспубліки ЛНР. Бійці батальйону успішно вийшли з оточення, форсувавши річку Сіверський Донець,[9] а після цього прийняли бій у Лисичанську[10][11] та Серебрянці, брали участь у звільненні Білогорівки Луганської області[12]. Після успішних операцій батальйон повернувся на Київщину у кінці жовтня 2022 року.

21 квітня 2023 року, після відновлення та злагодження, батальйон вирушив у район селища Спірне в Донецькій області[13]. Із 24 травня перебуває на Запорізькому напрямку, де протягом 10 місяців безперервно веде бої на околицях Роботиного, Новопрокопівки та Вербового.

У 2023 році батальйон офіційно прийняв назву «ЯГУАР» на честь полку спеціального призначення, аби віддати шану полку та його бійцям, які захищали Україну протягом десяти років. Підрозділ має всі засоби та види озброєння для потужної відсічі ворожої агресії.

Структура батальйону ред.

Наразі до складу батальйону входять:

  • 3 роти оперативного призначення на БТР;
  • рота вогневої підтримки;
  • мінометна батарея(60мм.(82мм.));
  • мінометна батарея (120мм.);
  • взвод зв'язку;
  • взвод розвідки спеціального призначення;
  • взвод безпілотних комплексів спеціального призначення;
  • взвод технічного обслуговування озброєння та військової техніки;
  • взвод матеріально-технічного забезпечення;
  • інженерно-саперний взвод;
  • відділення інструкторів;
  • медичний пункт.

Примітки ред.

  1. Спецпідрозділу «Ягуар» Національної гвардії України – 22 роки. vinrada.gov.ua (UA) . Процитовано 16 квітня 2024.
  2. 8-й окремий полк спеціального призначення ВВ «Ягуар». Вікіпедія (укр.). 18 лютого 2024. Процитовано 15 квітня 2024.
  3. 8-й окремий полк спеціального призначення ВВ «Ягуар».
  4. Дурова, Дар'я (8 квітня 2020). "На весь штурм знадобилося 17 хвилин": МВС показало відео визволення Харківської ОДА в 2014 році. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 15 квітня 2024.
  5. Проросійські виступи в Україні (2014). Вікіпедія (укр.). 26 серпня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
  6. АТО.
  7. Ковалишена, Юлія. бої за Сєверодонецьк.
  8. “Все горит”: нацгвардейцы показали, какими были бои за Северодонецк. Украинская правда (рос.). Процитовано 16 квітня 2024.
  9. Форсування Сіверського Донця. Вікіпедія (укр.). 12 листопада 2023. Процитовано 16 квітня 2024.
  10. Гончарук, Ліля. Що відомо про Лисичанськ.
  11. Бої за Лисичанськ (2022). Вікіпедія (укр.). 19 листопада 2023. Процитовано 16 квітня 2024.
  12. Бої за Білогорівку. Вікіпедія (укр.). 6 березня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  13. Військовий розповів про епізод оборони села Спірне. Мілітарний (укр.). Процитовано 16 квітня 2024.