Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська

княгиня-консорт Ангальт-Дессау

Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська (нім. Gisela Agnes von Anhalt-Köthen), (нар. 21 вересня 1722 — пом. 20 квітня 1751) — принцеса Ангальт-Кьотенська з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Кьотену Леопольда та ангальт-бернбурзької принцеси Фредеріки Генрієтти, дружина князя Ангальт-Дессау Леопольда II.

Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська
нім. Gisela Agnes von Anhalt-Köthen
Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська
Портрет Ґізели Агнеси, копія за оригіналом К. Ф. Р. Лісієвського, виконана між 1750 та 1752 роками.
6-а княгиня-консорт Ангальт-Дессау
Початок правління: 9 квітня 1747
Кінець правління: 20 квітня 1751

Попередник: Анна Луїза Фьозе
Наступник: Луїза Бранденбург-Шведтська

Дата народження: 21 вересня 1722(1722-09-21)
Місце народження: Кьотен, Ангальт-Кьотен
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 20 квітня 1751(1751-04-20) (28 років)
Місце смерті: Дессау, Ангальт-Дессау, Священна Римська імперія
Чоловік: Леопольд II
Діти: Леопольд, Луїза, Генрієтта Катерина, Марія Леопольдіна, Йоганн Георг, Казимира, Альберт Фрідріх
Династія: Асканії
Батько: Леопольд Ангальт-Кьотенський
Мати: Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народилась 21 вересня 1722 року у Кьотені. Стала єдиною дитиною в родині князя Ангальт-Кьотену Леопольда та його першої дружини Фредеріки Генрієтти Ангальт-Бернбурзької, з'явившись на світ за дев'ять місяців після їхнього весілля. Своє ім'я отримала на честь бабусі з батьківського боку. Вибір імені принцеси трактувався як жест примирення князя із матір'ю.

Фредеріка Генрієтта мала слабкі легені і пішла з життя, коли доньці не було й року. Батько згодом одружився вдруге із принцесою Шарлоттою Фредерікою Нассау-Зіґенською. Втім, у листопаді 1728 року він також помер.

Князем Ангальт-Кьотену став дядько Ґізели Агнеси, Август Людвіг. Натомість, принцеса заявила свої претензії на алод, що призвело до розгляду її скарги Імперським камеральним судом. За посередництва князя Ангальт-Цербстського Йоганна Августа, було укладено угоду, згідно якої спадкоємиця задовольнялася сумою у 100 000 талерів і щорічною рентою до свого заміжжя. Дівчина отримала також колекції зброї та монет, що належали її батькові, й виплату у 32 000 талерів при укладанні шлюбу за свої володіння Прозіг, Клепціг і Кьотен.

Шлюб ті дітиРедагувати

 
Портрет княгині пензля Антуана Пена

У віці 14 років стала дружиною кузена, 36-річного принца Леопольда Максиміліана Ангальт-Дессауського, другого сина правлячого князя Леопольда I. Весілля пройшло 25 травня 1737 у Бернбурзі. У грудні того ж року Леопольд Максиміліан став спадкоємцем Ангальт-Дессау після смерті старшого брата.

Шлюб змальовувався як надзвичайно щасливий. У подружжя народилося семеро дітей:

  • Леопольд (17401817) — князь, а згодом — герцог Ангальт-Дессау, був одружений із Луїзою Бранденбург-Шведтською, мали єдиного сина;
  • Луїза (17421743) — прожила 11 місяців;
  • Генрієтта Катерина (17441799) — дружина барона Йоганна Йоста фон Лоена, мала сина та доньку;
  • Марія Леопольдіна (17461769) — дружина графа Ліппе-Детмольду Сімона Августа, мали єдиного сина;
  • Йоганн Георг (17481811) — генерал від інфантерії прусської армії, одруженим не був, дітей не мав;
  • Казимира (17491778) — дружина графа Ліппе-Детмольду Сімона Августа, мали єдиного сина;
  • Альберт Фрідріх (17501811) — був одруженим із графинею цур Ліппе-Вайссенфельдською Генрієттою, мав двох позашлюбних дітей.

У квітні 1747 року чоловік Ґізели Агнеси став правлячим князем Ангальт-Дессау, а сама вона — княгинею-консортом. Померла молодою, як і її матір. Княгині не стало 20 квітня 1751 року. Леопольд, маючи слабке здоров'я, важко переживав утрату дружини і пішов з життя у грудні того ж року. Обоє були поховані у церкві Святої Марії в Дессау. Після Другої світової війни тіла перенесли ло крипти родини Беренхорстів на I цвинтарі Дессау.[1]

ГенеалогіяРедагувати

Емануель
 
 
Анна Елеонора Штольберг-Верніґероде
 
 
Бальтазар Вільгельм фон Рат
 
Магдалена Барбара фон Вутенау
 
Віктор I Амадей
 
 
Єлизавета Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
Георг Фрідріх цу Сольмс-Зонненвальде
 
Анна Ангальт-Бернбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Емануель Лебрехт
 
 
 
 
 
 
Ґізела фон Рат
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх
 
 
 
 
 
 
Софія Альбертіна цу Сольмс-Зонненвальде
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґізела Агнеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Церква Святої Марії в Дессау [1] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Ferdinand Siebigk: Das Herzogthum Anhalt, Desbarats, 1867, стор. 227.
  • Gerhard Heine: Geschichte des Landes Anhalt und seiner Fürsten, Heine, 1866, стор. 186.
  • Katrin Rawert, Regentin und Witwe. Zeitliche Herrschaft und das Verhältnis zwischen Gisela Agnes von Anhalt-Köthen und ihren Kindern, in: Eva Labouvie, Adel in Sachsen-Anhalt. Höfische Kultur zwischen Repräsentation, Unternehmertum und Familie, Köln 2007, стор. 49–77.

ПосиланняРедагувати