Ґуркі (Парчівський повіт)

село в Польщі, Люблінське воєводство, Парчівський повіт

Ґуркі, або Горки[2] (пол. Górki) — село в Польщі, у гміні Сосновиця Парчівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 232 особи (2011[1]).

Село
Ґуркі
пол. Górki


Координати 51°29′54″ пн. ш. 23°05′24″ сх. д. / 51.49833333336077601° пн. ш. 23.09000000002777853° сх. д. / 51.49833333336077601; 23.09000000002777853Координати: 51°29′54″ пн. ш. 23°05′24″ сх. д. / 51.49833333336077601° пн. ш. 23.09000000002777853° сх. д. / 51.49833333336077601; 23.09000000002777853

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Парчівський повіт
Гміна Сосновиця
Населення 232 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 82
Поштовий індекс 21-230
Автомобільний код LPA
SIMC 0108246
GeoNames 771828
OSM 3103743 ·R (Ґміна Сосновиця)
Ґуркі. Карта розташування: Польща
Ґуркі
Ґуркі
Ґуркі (Польща)
Ґуркі. Карта розташування: Люблінське воєводство
Ґуркі
Ґуркі
Ґуркі (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія ред.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3].

У 1917—1918 роках у селі Горки діяла українська школа, заснована 18 серпня 1917 року, у якій навчалося 24 учні, учитель — М. Мусєвич[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Турно Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[4].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення ред.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 39 будинків та 217 мешканців, з них[4]:

  • 103 чоловіки та 114 жінок;
  • 193 православні, 20 римо-католиків, 4 юдеї;
  • 125 українців, 57 поляків, 4 євреї, 31 особа іншої національності.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 121 27 86 8
Жінки 111 18 64 29
Разом 232 45 150 37

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Жук А. Сторінка з недавнього минулого Підляшшя // Краківські вісті. — 01.04.1941. — Число 70. — С. 3-4. Архівовано з джерела 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2022.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  4. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 119. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.