Яцьківці

село в Хмельницькій області, Україна

Яцькі́вці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Яцьківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Дунаєвецька міська громада
Основні дані
Населення 147
Площа 1,25 км²
Густота населення 191,2 осіб/км²
Поштовий індекс 32456
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°44′53″ пн. ш. 26°54′04″ сх. д. / 48.74806° пн. ш. 26.90111° сх. д. / 48.74806; 26.90111Координати: 48°44′53″ пн. ш. 26°54′04″ сх. д. / 48.74806° пн. ш. 26.90111° сх. д. / 48.74806; 26.90111
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Місцева влада
Адреса ради 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
Яцьківці. Карта розташування: Україна
Яцьківці
Яцьківці
Яцьківці. Карта розташування: Хмельницька область
Яцьківці
Яцьківці
Мапа
Мапа

Назва ред.

Назва села пішла від першопоселенця Яцькова.

Географія ред.

Яцьківці розташовані у межах національного природного парку «Подільські товтри». Село розкинулось у вибалку по якому протікає річка Студениця. Схили вибалки вкриті мішаними лісами та кам’яними валунами.

Історія ред.

В селі знайдені сліди городовища, в скелі була печера, яка з часом завалилася.

Яцьківці – це край ремісничий. Славився і славиться і по цей час випалюванням вапна. Хати тут із поконвіків будували кам’яні.

Яцьківці поселення давнє, з’явилось воно ще у 15 столітті. В 1542 – 1550 р. за історичними повідомленнями було спустошене після татарського нападу. Спочатку село було вільне від кріпацтва а потім після нападу татар в 1578 р. село належало Калиновському.

В 1661 р. Яцьківці належали Софії Хронстовській. Було тоді в селі 4 садиби . З 1731 по 1758 р. володарював тут Францішко Потоцький , а наступні два десятиліття Кастан Сабанський , який продав його підстолію Йосипу Гуменському . На початку 18 століття Яцьківці належали Вітославським . В 1820 р. Едуард і Кастан Вітославські мали 139 кріпаків. Згодом Вітославські продали Яцьківці Дунаївецькому володареві Касинському , котрий у 1850 р. продав село Скибському .

В селі на той час знаходилась церковна – приходська школа , та дерев’яна церква яка і досі стоїть і працює . Перша згадка про церкву датується у 1637 р . Збудована вона на кошти парафіян , дерев’яна , трохкупольна . Пізніше її добудували . В церкві збереглися старовинні ікони яким майже 400 років . В 30 х. роках церкву закрили і почали використовувати її як амбар під зерно . В роки війни була як госпіталь , а після воєнні роки зробили клуб . Але так як молодь не танцювала в приміщенні , клуб перенесли в інше місце а церкву знову відкрили і функціонує вона і по даний час . Церква збереглася в своїй первоначальній формі . Біля церкви побудована дзвіниця , під час Великої Вітчизняної війни була зруйнована пострілом гармати . Дзвони селяни заховали від німецьких загарбників , щоб ті не вивезли їх до Німеччини . Після війни дзвіницю відновили , а дзвони повернули на їх місце .

На території села знаходиться вапнякова штольня, ручного видобутку вапняку , яка існує із 1920 р. Штольня має декілька ходів які розтягуються близько 300 м . При вході є розгалуження на лівий та правий коридори . В середині копальні багато обвалів , хоча видобувні роботи місцевого населення продовжуються і на даний час . В штольні зареєстровані великі скупчення кажанів , які занесені до червоної книги . Тут їх нараховують 144 види особин, 5 видів із яких перебувають на зимівлі .

Яцьківці ще можна назвати маленькими Карпатами . Круті пагорби та густі мішані ліси наповненні лісовими мешканцями , тому в літку тут повно грибників , а взимку мисливців .

Але це, ще не все, чим може вабити вас тутешня природа . На території села знаходиться природне джерело , в народі називають його – ринва . Джерело витікає із схилу пагорба . Кожен з нас хоча б раз в житті пив джерельну воду . За старих часів існувало повір’я , що напившись джерельної води людина здатна зачерпнути силу самої Землі . Джерельна вода завжди чиста , холодна , її приємно пити . А її смак просто неможливо описати словами , потрібно пробувати самому . Така вода додає сили та зміцнює здоров’я . Саме тому джерело оберігають та відновлюють , адже там де є джерело - там існує і саме життя . На Хрещення Господнє тут завжди освячується вода місцевим священиком . Тому джерело ще й має якусь магічну силу. Усі підземні джерела мають лікувальну дію , тому і наше джерело не є винятком .

Джерельна вода:

  • збагачена киснем.
  • відсутністю хлору та озону.
  • позбавлена багатьох хворобливих бактерій і вірусів через низьку температуру.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[2].

Населення ред.

Населення становить 147 осіб.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Природоохоронні території ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання ред.