Яцик Роман Михайлович
Яцик Роман Михайлович (20 лютого 1946 - 4 січня 2021) — український лісівник, професор кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник. Член-кореспондент Лісівничої академії наук України (ЛАНУ) з червня 1996 року[1].
| Яцик Роман Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 лютого 1946 (78 років) с. Гвіздець, Івано-Франківська область  УРСР |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Alma mater | Національний лісотехнічний університет України |
| Заклад | Прикарпатський національний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат наук |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Яцик Роман Михайлович народився 20 лютого 1946 року в селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області в родині залізничників. З 1952 по 1963 рік ходив до Гвіздецької середньої школи. У 1963 році вступив до Сторожинецького лісного технікуму в місті Сторожинець Чернівецької області. У 1966 році успішно його закінчив, отримавши диплом техніка лісового господарства[2]. У 1968 році вступив до Львівський лісотехнічний інститут (Національний лісотехнічний університет України), який закінчив у 1972 році, за спеціальністю «лісове господарство», кваліфікація — «Інженер лісового господарства»[3]. У 1974–1976 роках навчався в аспірантурі. У 1981 році під керівництвом професора П. І. Молоткова захистив кандидатську дисертацію на тему «Біологічні основи елітного насінництва сосни звичайної реліктового походження в Українських Карпатах» за спеціальністю 06.03.01 — лісові культури, селекція, насінництво й озеленення міст в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА, Харків).
Трудову діяльність розпочав у 1966 році техніком-лісівником Брустурівського лісництва Коломийського лісокомбінату тресту «Прикарпатліс», де пропрацював до 1968 року[3]. У 1968 році почав працювати в Карпатському філіалі УкрНДІЛГА, з 1991 року Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва (Івано-Франківськ). Працював на посадах старшого лаборанта, інженера, молодшого наукового співробітника. З листопада 1972 по грудень 1973 років проходив військову службу у Фергані (Узбекистан). Після повернення працював в інституті на посадах наукового, старшого наукового співробітника, завідувача сектором селекції та інтродукції, завідувача Надвірнянським опорним пунктом (пізніше — Горганський дослідний пункт), заступника директора з наукової роботи УкрНДІгірліс, завідувача лабораторії лісової селекції й насінництва, провідним науковим співробітником лабораторії лісовідновлення і селекції. Вчене звання старшого наукового співробітника отримав у 1984 році.
З березня 1992 по січень 1995 року Яцик бере участь у роботі філіалу кафедр лісівництва, лісової таксації, лісовпорядкування та геодезії Українського державного лісотехнічного університету, що на той час функціонував на базі УкрНДІгірліс[2]. З 1994 по 2002 рік Роман Михайлович — заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва[2]. З 1998 по 2004 рік очолював Івано-Франківське обласне відділення Українського товариства генетиків і селекціонерів[2]. З 1999 по 2007 рік головує в експертній раді з лісових сортів Держкомісії з випробування та охорони сортів рослин України (Київ)[2]. З 2008 року Яцик працює доцентом на кафедрі лісознавства Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З 2008 року здійснює керівництво аспірантурою за спеціальністю 06.03.01 — лісові культури та фітомеліорація. Під його керівництвом захищена одна кандидатська дисертація. З 2011 року професор, викладає низку навчальних дисциплін: лісова генетика, лісова селекція, лісова пірологія, недеревні ресурси лісу.
Наукові праці ред.
Основні напрямки наукової діяльності професора Романа Михайловича: збереження біорізноманіття та лісових генетичних ресурсів, лісова селекція, насінництво, інтродукція рослин, побічне користування лісом (особливо — технологія створення плодово-ягідних плантацій). Науковий доробок складає один навчальний посібник з лісової генетики і селекції, 8 монографій та розділів книг, 9 авторських свідоцтв, 24 брошури, понад 120 наукових, 30 науково-популярних статей, 8 навчально-методичних робіт. Усього понад 250 наукових праць[2][3]:
- Гунчак М. С., Яцик Р. М., Андрушків Ю. Є. Дугласія зелена в Україні. — Івано-Франківськ: УкрНДІгірліс, 1998. — 122 с.
- Яцик Р. М., Дейнека А. М., Парпан В. І. та ін. Лісові генетичні ресурси та селекційно-насінницькі об'єкти Львівщини. — Івано-Франківськ: УкрНДІгірліс, 2006. — 312 с.
- Яцик Р. М. Курс лекцій з лісової генетики. — Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет, 2007. — 168 с.
- Яцик Р. М., Воробчук В. Д., Парпан В. І. та ін. Генетико-селекційні та насінницькі об'єкти в лісах Буковини. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. — 288 с.
- Гайда Ю. І., Попадинець І. М., Яцик Р. М. та ін. Лісові генетичні ресурси та їх збереження на Тернопільщині. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. — 288 с.
- Гаврусевич А. М., Бродович Р. І., Кацуляк Ю. Д., Яцик Р. М., Голубчак О. І. Діброви Українських Карпат і суміжних територій, їх стан та особливості відновлення. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. — 160 с.
- Яцик Р. М., Гайда Ю. І., Случик В. М. Основи генетики й селекції лісових рослин. Навчальний посібник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2012. — 288 с.
Під керівництвом Яцика проведені наукові дослідження із побічного користування лісом, збереження генетичних ресурсів, селекції, насінництва та інтродукції рослин в лісах Карпатського регіону і на прилеглих територіях. Матеріали досліджень його лабораторії увійшли в «Програму з інтродукції деревних рослин», «Настанови з лісового насінництва», «Правила відновлення лісів і лісорозведення», «Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції і насінництва в Українських Карпатах». Здійснюється тісна співпраця з Європейською програмою збереження лісових генетичних ресурсів (EUFORGEN), розроблена методика із комплексної оцінки лісових генетичних ресурсів[3].
Брав активну участь у виведенні карпатських лісових сортів: ялиця бальзамічна надвірнянська, модрина білоославська, сосна кедрова корейська богородчанська, ясен вузьколистий закарпатський, модрина гібридна мукачівська, дуб звичайний боржавський, ялиця біла коломийська[2].
Роман Михайлович доклав зусиль при складанні та затвердженні наступних законодавчих, нормативно-регулятивних й організаційно-розпорядчих документів: Лісовий кодекс України, Правила відновлення лісів і лісорозведення, Настанови з лісового насінництва, Настанови з лісовідновлення і лісорозведення, Концепція збереження та невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів в Україні та ін[2].
Нагороди ред.
За багаторічну плідну наукову роботу удостоєний відзнак:
- Нагрудний знак «Винахідник СРСР».
- «Відмінник лісового господарства України» (2006).
- «Почесний лісівник України» (2011).
Неодноразово нагороджений почесними грамотами Івано-Франківської міської і обласної адміністрацій (1980, 2000), Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації (1980, 1983), Міністерства лісового господарства України і центрального комітету профспілки працівників лісового господарства України (1996,1997), Державного комітету лісового господарства України (2004)[2].
Примітки ред.
- ↑ Реєстр членів кореспондентів ЛАНУ. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 21 листопада 2013.
- ↑ а б в г д е ж и к Парпан В. І., Бродович Р. І., Кацуляк Ю. Д., Сіщук Н. М. Роман Михайлович Яцик: Вчений-лісознавець, селекціонер (з нагоди 65-річчя від дня народження) // Наукові праці Лісівничої академії наук України : збірник наукових праць. — Львів : РВВ НЛТУ України. — 2011. — Випуск 9. С. 227.
- ↑ а б в г Яцик Роман Михайлович — великі люди селища Гвіздець.
Література ред.
- Лісівнича академія наук України: Довідник / За редакцією професора Ю. М. Дебринюка. — Львів: Камула, 2010. — 340 сторінок. ISBN 978-966-433-049-4
Посилання ред.
- Кафедра лісознавства [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника|Прикарпатського національного університету.