Ярослав Єжек (чеськ. Jaroslav Ježek нар. 25 вересня 1906[5], Жижков (нині Прага), Австро-Угорщина — пом. 1 січня 1942, Нью-Йорк, США) — чеський композитор, драматург і піаніст.

Ярослав Єжек
Traxler a Ježek-1938.jpg
Основна інформація
Дата народження 25 вересня 1906(1906-09-25)[1][2][…]
Місце народження Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4]
Дата смерті 1 січня 1942(1942-01-01)[1][2][…] (35 років)
Місце смерті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
Поховання
Громадянство Чехословаччина
Професії композитор, есперантист, диригент, письменник, джазмен, піаніст
Освіта Празька консерваторія
Вчителі Йозеф Сук
Нагороди
медаль «За заслуги»
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис та творчістьРедагувати

Ярослав Єжек народився 1906 року в Жижкові в родині кравця.[6] У ранньому віці він страждав сліпотою і практично нічого не бачив. Згодом він навчався у Празькій консерваторії, будучи учнем Карела Болеслава Їрака (1924—1927), Йозефа Сука (1927—1930), і — короткочасно — Алоїса Хаби (1927—1928)[7].

Незабаром Єжек познайомився з драматургами і коміками Яном Веріхом та Їржі Восковцем — лідерами театру «Osvobozené divadlo» в Празі — і зайняв посаду головного композитора і диригента театру. Протягом наступного десятиліття — з 1928 по 1939 рік — він створював музичний супровід, складав пісні, танці, і балети для комічних і сатиричних п'єс Восковца і Веріха. Його танго «Мерседес» (Tango Mercedes), яке він нібито написав у 1930 році під час літнього перебування в Пісеку[8][9] стало світовим хітом.[10]

У 1934 році Єжек став членом чеської групи сюрреалістів «Деветисил». Він активно співпрацював з багатьма художниками-авангардистами, такими, як Вітезслав Незвал та Еміль Франтішек Буріан.

Після початку німецької окупації Чехословаччини Єжек, Восковец та Веріх були змушені покинути Чехословаччину, відправившись до Нью-Йорка.[11] За кордоном Єжек давав уроки гри на фортепіано і працював хормейстером, продовжуючи при цьому співпрацювати з Восковцем та Веріхом. У США він ненадовго залишився в Пенсильванії, а потім переїхав до Нью-Йорка, де працював хормейстером хору.

1 січня 1942 року, через два дні після свого весілля, він помер від хронічної хвороби нирок у Нью-Йорку. Після війни урну було перевезено до Праги, а 5 січня 1947 р.[12] її помістили у родинну могилу на кладовищах Олшани.

Як композитор, писав у різних традиційних академічних жанрах. У той же час, Єжек вважається одним із засновників чеського джазу; найбільш відомі його п'єси «Bugatti Step» (1930), «Teď ještě ne» (1931) і «Rubbish Heap Blues» (1937).

 
Могила Ярослава Єжека в Празі

Вибрані твориРедагувати

ОркестровіРедагувати

  • Концерт для фортепіано з оркестром (1927)
  • Фантазія для фортепіано з оркестром (1930)
  • Концерт для скрипки з оркестром (1930)
  • Симфонічна поема (1936)

КамерніРедагувати

  • Серенада для духового квартету (1929)
  • Духовий квінтет (1931)
  • Струнний квартет № 1. (1932)
  • Соната для скрипки і фортепіано (1933)
  • Дует для двох скрипок (1934)
  • Струнний квартет № 2. (1941)

ФортепіанніРедагувати

  • Сюїта для четвертитонового фортепіано (1927)
  • Сонатина (1928)
  • Маленька сюїта (1928)
  • Капричіо (1932)
  • Етюд (1933)
  • Багатель (1933)
  • Рапсодія (1938)
  • Токата (1939)
  • Гранде Вальс Бріллант (1939)
  • Соната (1941)

НагородиРедагувати

18 червня 1946 року його обрали членом Чеської академії наук і мистецтв (посмертно)[13].

У Празі консерваторія та Вища професійно-технічна школа з акцентом на джаз та популярну музику названі його іменем з 1990 року.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119161508 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Czech National Authority Database
  5. Matriční záznam o narození a křtu farnosti při kostele sv. Rocha na pražském Žižkově
  6. Matriční záznam o narození a křtu farnosti při kostele sv. Rocha na pražském Žižkově
  7. Архівна копія. www.adresatnezastizen.cz [online]. [cit. 2016-07-28].
  8. KOLÁŘOVÁ, Libuše. Písek byl posádkovým městem čtvrt tisíciletí. pisecky.denik.cz. 2010-10-20. Dostupné online [cit. 2019-12-26]. (ческ.)
  9. Šumavský rozcestník: tango Mercedes, Jaroslav Ježek. www.sumava.cz [online]. [cit. 2019-12-26]
  10. LUK :: Literatura — Umění — Kultura. Časopis týdeník LUK — Neúplná vzpomínka na Jaroslava Ježka. www.obrys-kmen.cz [online]. [cit. 2019-12-26]. Dostupné online
  11. Václav Holzknecht: Jaroslav Ježek & Osvobozené divadlo, SNKLHU, Praha, 1957, str. 47
  12. Václav Holzknecht: Jaroslav Ježek & Osvobozené divadlo, SNKLHU, Praha, 1957, str. 60-61
  13. ŠLECHTOVÁ, Alena; LEVORA, Josef. Členové České akademie věd a umění 1890—1952. 2. vyd. Praha: Academia, 2004. 443 s. ISBN 80-200-1066-1. S. 129.