Відкрити головне меню

Яремчук Олеся Любомирівна

ОсвітаРедагувати

2013 року закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. 2014—2018 роки — робота над дисертацією «Подорожня антропологія у літературних репортажах Йозефа Рота» у Львівському національному університеті імені Івана Франка та у Віденському університеті (2016 рік, стипендія на дослідження від OeAD[de]). Академічні зацікавлення — подорожня антропологія, культурна та національна ідентичність, літературний репортаж.

Журналістська роботаРедагувати

2013 рік — кореспондентка міжнародного відділу у Всеукраїнській газеті «День» (Київ). 2014 — журналістка-фрілансерка для газети «День» (Київ), журналів «Літакцент» (Київ), «New Eastern Europe» (Краків) та «Українського журналу» (Прага). З 2015 — авторка та журналістка проекту про національні меншини в Україні «Наші Інші» в онлайн-журналі «The Ukrainians» (Львів). Репортажі з циклу «Наші Інші» перекладені чеською, німецькою та англійською мовами.

КнигиРедагувати

Стипендії та нагородиРедагувати

2014 — стипендіатка міжнародної журналістської програми графині Маріон Дьонгофф.

2014 — лауреатка конкурсу художнього репортажу «Самовидець» від видавництва «Темпора» за репортаж «Рани» — історії про важкопоранених українських солдатів, що лікуються у гамбурзькому шпиталі.

2017 — почесна гостя Карпатської літературної резиденції (ТАОР).

2018 — лауреатка премії «ЛітАкцент року» за книжку «Наші Інші».

2018 — стипендіатка ADAMI Fellowship.

2019 — стипендіатка Фундації «KulturKontakt Austria».

Співпраця з видавництвамиРедагувати

Січень 2016 — квітень 2017 — кураторка конкурсу художнього репортажу «Самовидець» імені Майка Йогансена від видавництва «Темпора» (Київ) та видань «Зникомі європейці» Карла-Маркуса Ґауса (переклад Христини Назаркевич), «Раніше Господа Бога» Ганни Кралль (переклад Остапа Сливинського), «Станіславський феномен» Олега Криштопи, «Veni, Vidi, Scripsi: Війна. Життя de facto», «Veni. Vidi. Scripsi: Чому я ніколи звідси не поїду».

Червень 2017 — лютий 2019 року — головна редакторка видавництва репортажної та документальної літератури «Човен» (Львів). Видані книжки: «Собакоїди та інші люди» Карла-Маркуса Ґауса (переклад Люби-Параскевії Стринадюк), «Єгипет: харам, халяль» Пьотра Ібрагіма Кальваса (переклад Леся Белея), «Тост за предків» Войцеха Ґурецького (переклад Галини Крук), «Топографія пам'яті» Мартіна Поллака (переклад Христини Назаркевич).

Кураторська роботаРедагувати

2016 — авторка та кураторка І спеціальної програми літературного репортажу «Долаючи кордони» на 25-у «Форуму видавців» у Львові.

2018 — співкураторка виставки «Невідомі європейці» австрійського фотографа Курта Кайндля.

Участь в організаціяхРедагувати

З червня 2019 року — членкиня Українського ПЕН.

ПосиланняРедагувати