Японське вторгнення на Тайвань

Японське вторгнення на Тайвань
Місце	Тайвань
Результат	Повний розгром Тайваню
Сторони
Республіка Тайвань	Японія

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Японське вторгнення на Тайвань — збройний конфлікт між Японською імперією і недовготривалою Республікою

Тайвань.

Передісторія

В 1895 Імперія Цин програла японсько-китайську війну. Однією з умов Симоносекського договору, що завершив війну, була передача Японії острова Тайвань і островів Пенху в Тайваньській протоці. У травні 1895 імператорським едиктом з Тайваню була відкликана адміністрація Цин, а в червні на борту японського корабля відбулася церемонія передачі острова переможцям.

Проте населення Тайваню не підкорилося імператорському наказу. 23 травня 1895 року в Тайбеї була проголошена Республіка Тайвань. Президентом республіки став губернатор провінції Тан Цзінсун, а в республіканський уряд був перетворений цинський адміністративний апарат управління провінцією. Для відсічі японцям було створено загони добровольців, на чолі яких став Цю Фенцзя — відомий китайський письменник. Республіка при цьому проголосила «вічну вірність династії Цин».

Хід подій

Наприкінці травня 1895 року на півночі острова висадився японський десант, чисельністю 12 тисяч людей. На початку червня японці без бою увійшли до Тайбею; Тан Цзінсун втік, а «республіканці» відступили на південь. Столицею держави було оголошено місто Тайнань, а новим президентом проголошено героя франко-китайської війни Лю Унфу. У центральній частині острова боротьбу очолив даотай Лі Цзінсун, який скоординував дії військ, що відступили з півночі.

Паніка та заворушення змінилися організованим опором китайців. Бої за Сіньчжу тривали близько двох місяців, до кінця серпня тривали бойові дії у центральній частині острова. Японці зазнавали великих втрат, через незвичний субтропічний клімат у японській армії лютували хвороби. У Тайнані під керівництвом Цю Фенцзя були створені парламентський виконавчий комітет і штаб оборони, які допомагали президентові Лю Юнфу. Останній, проте, залишаючись вірнопідданим династії Цин, нічого не робив.

У жовтні японці перейшли в генеральний наступ з півночі на південь, а флот висадив два великі десанти в китайському тилу. Лю Юнфу покинув війська і біг, проте частини, що залишилися без командування, продовжували боротьбу ще десять днів. 21 жовтня японські війська вступили до Тайнаню.

Результат

«Республіканські» війська відступили в гори і перейшли до партизанської війни. У грудні 1895 року на півночі Тайваню

Імператорська охорона перемагає ворога у складній битві на острові Тайвань. Автор — Міґіта Тосіхіде

спалахнуло повстання під керівництвом Лінь Лічена та Лінь Дабея. Повстанці взяли контроль над Тайбеєм і проголосили Лінь Лічена третім президентом республіки. Японські війська у лютому 1896 року розгромили Тайванську республіку, проте деякі загони знову пішли в гори та продовжили боротьбу.

У червні 1896 японці обрушили репресії на центральну частину Тайваню, де спалили близько 70 селищ і перебили кілька тисяч людей. У відповідь ці звірства повстання охопило нові райони. До жовтня 1896 року загони китайських патріотів на чолі з Хуан Чоу та Цзянь І очистили від японців весь цей район крім Тайнаня. Японці стягнули сюди великі сили, і з листопада тут розгорнулися запеклі бої. Боротьба тривала до 1902 року. Тайвань перейшов під владу Японії ціною великої крові.

Джерела

Непомнін О. Є. Історія Китаю: Епоха Цін. XVII — початок XX століття. — М. .: Східна література, 2005. ISBN 5-02-018400-4 .