Відкрити головне меню

Тайванське генерал-губернаторство

2. Тайванське генерал-губернаторство.
Президентський палац РК (колишня резиденція генерал-губернаторів).

Тайва́нське генера́л-губерна́торство (яп. 【台湾総督府】, たいわんそうとくふ, Тайван сōтоку-фу) — адміністративно-територіальна одиниця Японської імперії в 18951945 роках на Тайвані й прилеглих островах, генерал-губернаторство.

ОписРедагувати

Створене 17 червня 1895 року після перемоги Японії у японсько-цінській війні й приєднання Тайваню. На момент створення було військово-колоніальною установою. За положенням від 1896 року про Тайванське генерал-губернаторство перетворювалося на окрему адміністративно-територіальну одиницю. Очолювалося генерал-губернаторами, які призначалися винятково з числа японських генералів або генерал-лейтенантів армії чи флоту; вони були повноважними управителями Тайваню у цивільних і військових справах. Адміністративний центр і резиденція генерал-губернатора розташовувалася в місті Тайпей. До 1919 року усі чиновники генерал-губернаторства були військовими; згодом Тайванське головнокомандування було відокремлене від адміністрації генерал-губернаторства, а чиновницькі посади змогли займати цивільні особи. 1936 року японська влада повернула систему, що існувала до 1919 року. Уряд генерал-губернаторства складався з внутрішнього відділу (цивільні справи, фінанси, економіка, поліція), юридичної палати, відділу комунікацій, відділу торгівлі, а також регіональних урядів. Японська колоніальна влада проводила пацифікацію етнічного китайського й аборигенного населення, японізацію освіти й культурної сфери, встановила монополію на торгівлю опіумом і тютюном, займалася продажем тайванської цінної деревини до Японського архіпелагу. Ліквідоване 25 жовтня 1945 року після поразки Японії у Другій світовій війні та передачі Тайваню Китайській Республіці.

ВійськоРедагувати

Генерал-губернаториРедагувати

Генерал-губернатори Тайваню (яп. 【台湾総督】, たいわんそうとく, Тайван сōтоку).

  1. Кабаяма Сукенорі (10 травня 18952 червня 1896);
  2. Кацура Таро (2 червня 189614 жовтня 1896);
  3. Ноґі Маресуке (2 жовтня 189626 лютого 1898);
  4. Кодама Ґентаро (26 лютого 189811 квітня 1906);
  5. Сакума Самата (11 квітня 19061 травня 1915);
  6. Андо Садайоші (1 травня 19156 червня 1918);
  7. Акаші Мотоджіро (6 червня 191829 жовтня 1919);
  8. Ден Кенджіро (29 жовтня 19196 вересня 1923);
  9. Учіда Какічі (6 вересня 19231 вересня 1924);
  10. Ідзава Такіо (1 вересня 192416 липня 1926);
  11. Каміяма Міцуношін (16 липня 192616 червня 1928);
  12. Кавамура Такеджі (16 червня 192830 липня 1929);
  13. Ішідзука Ейдзо (30 липня 192916 січня 1931);
  14. Ота Масахіро (16 січня 19313 березня 1932);
  15. Мінамі Хіроші (3 березня 19321 травня 1932);
  16. Накаґава Кендзо (1 травня 19322 вересня 1936);
  17. Кобаяші Сейдзо (2 вересня 193627 листопада 1940);
  18. Хасеґава Кійоші (27 листопада 194030 грудня 1944);
  19. Андо Рікічі (30 грудня 194425 жовтня 1945).

Див. такожРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Тайванське генерал-губернаторство // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
  • 浅野豊美 『帝国日本の植民地法制』 [Юридична система в колонія Японської імперії]. — 名古屋: 名古屋大学出版会, 2008. ISBN 4-815-80585-7
  • 黄昭堂 『台湾総督府』 [Тайванське генерал-губернаторство]. — 教育社歴史新書, 1983.

ПосиланняРедагувати