Відкрити головне меню

Ян де Вітте (пол. Jan de Witte; 8 липня 1709 у військовому обозі під Полтавою[джерело?][3] — 22 грудня[джерело?] 1785, Кам'янець-Подільський[4]) — військовий генерал, інженер-фортифікатор, архітектор голландського походження[5].

Ян де Вітте
пол. Jan de Witte
Lwów - k. Dominikan 2.JPG
Колишній домініканський костел у Львові створений за проектом Де Вітте
Ім'я при народженні Ян Віт
Псевдо Ян де Віт
Народився 1709[1][2]
Полтава, Гетьманщина
Помер 1785(1785)
Кам'янець Подільський
Поховання Кам'янець Подільський, костел Петра і Павла
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Місце проживання Кам'янець Подільський
Діяльність архітектор, військовик
Magnum opus Церква Пресвятої Євхаристії
Титул граф
Посада комендант
Військове звання генерал
Рід Вітте
Родичі Йоган Вітт (внук)
Софія Клявоне
У шлюбі з Констанція
Маріана Любонська
Діти Антоній
Йозеф
Текля
Консолата
Нагороди Орден Св. Станіслава

ЖиттєписРедагувати

Мечислав Орлович вказував на його нідерландське походження[6].

За даними Антонія Ролле, Ян де Вітте — уродженець Кам'янця, походить з простої вірменської родини торгівця Яна Віта.[7] Прізвище його було спочатку Віт, з часом змінювалося на Вітт, Вітте, де Вітте. Перша згадка про Яна Віта в метричних книгах кам'янецького костелу і його дружини Констанції — 16 вересня 1720, коли вони хрестили першого сина — Антонія Віта, який пізніше став священиком у Жванці.

26 лютого 1726 Ян Віт розпочав військову службу. 1731-го хорунжий, 1736 — капітан артилерії. Тоді ж став вдівцем і одружується другий раз з Маріаною Любонською. 29 серпня 1739 — народився син Йозеф Зефірин Віт. 16 вересня 1741 — народилася донька Текля, пізніше — Консолята.

1758 — підполковник, 1763 — полковник, 1768 — генерал піхоти і заступник коменданта Кам'янця. Тоді за видатні заслуги йому надано шляхетський титул і до прізвища дописали ще одне «Т». 1773 року — після надання йому ордену Св. Станіслава отримав в прізвищі ше одну зміну і писався вже Ян де Вітт. З 1781 — вже як генерал-лейтенант отримує посаду коменданта Кам'янця.

24 листопада 1780 померла дружина Яна де Вітте, засмучена одруженням сина Йозефа з Софією Вітт-Потоцькою.

Після отримання інженерної освіти працював в Корпусі інженерів коронних. Здобув титул графа в 1767, а в 1772 відзначений орденом Св. Станіслава. Був комендантом Кам'янця-Подільського (17681785 рр.), генерал-лейтенантом коронних військ і шанованим архітектором, прихильником стилю бароко. Разом з дружиною Маріанною з Любоньських були поховані в підземеллі кафедрального костелу Святих Петра і Павла.

ДоробокРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Faceted Application of Subject Terminology
  2. тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  3. HORNUNG, ZBIGNIEW (1995). JAN DE WITTE ARCHITEKT KOŚCIOŁA DOMINIKANÓW WE LWOWIE (Польська). WARSZAWA: ZAKŁAD POLIGRAFICZNY PIOTRA WŁODARSKIEGO. с. 28. 
  4. ZBIGNIEW, HORNUNG (1995). JAN DE WITTE ARCHITEKT KOŚCIOŁA DOMINIKANÓW WE LWOWIE (Польською). WARSZAWA: ZAKŁAD POLIGRAFICZNY PIOTRA WŁODARSKIEGO. с. 42. 
  5. HORNUNG, ZBIGNIEW (1995). JAN DE WITTE ARCHITEKT KOŚCIOŁA DOMINIKANÓW WE LWOWIE (Польською). ZAKŁAD POLIGRAFICZNY PIOTRA WŁODARSKIEGO: WARSZAWA. с. 29. 
  6. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 50. (пол.)</
  7. Ян де Вітте — будівничий і захисник Кам'янця. Ескізи до портрету.

Джерела, літератураРедагувати


ПосиланняРедагувати