Ян Семкович
Ян Влодзимеж Александер Семкович (пол. Jan Włodzimierz Aleksander Semkowicz, 16 травня 1887, Товсте — ?) — архітектор.
| Ян Семкович | |
|---|---|
| Народження | 16 травня 1887 |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
 Ян Семкович у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в сім'ї історика Олександра Семковича. Закінчив у Львові реальну школу. Навчався на інженерно-будівельному факультеті Львівської політехніки. 1919 року став концесіонованим будівничим.[1] Член Професійної спілки будівничих у Львові.[2] Власне архітектурне бюро знаходилось на вулиці Котляревського, 3[1] (за іншими даними — Котляревського, 31[2]).
- Проекти
- Павільйон «Нафтуся» в закопанському стилі у Трускавці (1908).[3]
- Перебудова вілли «Гражина» у Трускавці (1922).[4]
- Модерністична з елементами закопанського стилю вілла «Гопляна» у Трускавці (1925—1929).[5]
- Ратуша у Дрогобичі. Проект створено 1924 року спільно з Мар'яном Нікодемовичем, реалізовано до 1929.[6]
- Колишня власна вілла архітектора на вулиці Самчука, 19 у Львові. Зведена 1932 року у стилі конструктивізму.[7] Збереглась у сильно перебудованому вигляді.[8]
- Костел у Бориславі, в місцевості Мразниця. Проект, ймовірно, 1923 року, реалізований до 1935.[9]
- Будинок народної школи у Трускавці.[1]
Примітки
ред.- ↑ а б в Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX — першої половини XX ст. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 173. — ISBN 978-966-8256-72-1.
- ↑ а б Lista adresowa // Budowniczy. — 1929. — № 2.
- ↑ Харчук Х. Архітектура курортної… — С. 96.
- ↑ Харчук Х. Архітектура курортної… — С. 88—89.
- ↑ Харчук Х. Архітектура курортної… — С. 100—101, 103, 173.
- ↑ Nikodemovicz A. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. — 2000. — № 3. — S. 9—10.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 180. — ISBN 966-7022-26-9.
- ↑ Cielątkowska R., Onyszczenko-Szwec L. Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX—XX wieku. — Gdańsk: Zakład Poligrafii Politechniki Gdańskiej, 2006. — S. 243. — ISBN 83-197748-4-8.
- ↑ Lenartowicz Św. Kościół filialny p.w. Chrystusa Króla w Borysławiu-Mraźnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1998. — Т. 6. — S. 23—24, 26. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-60-2.