Вікіпедія

Ян Самуель Беккер

німецький архітектор

Ян Самуель Беккер (близько 1730-тих років, Саксонія, Німеччина — Мінськ, дата смерті невідома) — саксонський архітектор другої половини XVIII століття[1], учень Яна Зигмунта Дейбла. Працював у князів Сапіг.

Ян Самуель Беккер
Народження 1730-ті
Смерть
Країна
(підданство)		  Німеччина
Вчителі Ян Зигмунт Дейбл
Діяльність архітектор
Праця в містах Ружани і Немирово
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Каплиця святого Казимира і Ружанський палац
CMNS: Ян Самуель Беккер у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився на початку 1730-тих років у Саксонії. Можливо, навчався в майстерні дрезденського архітектора Йоганна Крістофа Кнефеля, після чого був прийнятий на службу до Саксонського будівельного департаменту.

У середині XVIII століття перебував у Великому князівстві Литовському, де з 60-тих років працював у родині Сапіг[2].

За офіційним переписом інвентаря від 1793 року відомо, що Беккер вважався власником одноповерхового дерев'яного будинку в Ружанах, а останнє документальне свідчення про його проживання тут датується 1808 роком. Також останні виплати пенсії здійснювалися в Мінську, де, можливо, й помер архітектор.

Творчість ред.

Побудував палацово-парковий ансамбль для родини Сапіг у с. Дзеречин (нині — Зельвенський район Гродненської області Білорусі (1786–1787, разом з архітектором В. Ґуцевичем)), займався перебудовою Ружанського палацу (1784–86), Костелу Пресвятої Трійці (Ружани), Церкви святих Петра і Павла та будівництвом кляштора — православного монастиря поряд з нею (все — в смт. Ружани Пружанського р-ну)[1][3]. За свою роботу над палацом Ян Самуель Бекккер від князів Сапіг отримав довічну пенсію у сумі спочатку 2160, а потім 2520 злотих[4].

Крім перебудови ружанських володінь Сапіг, у планах було здійснення різних будівельних проектів для їхніх володінь, зокрема у містах Вільнюсі та Високе[5].

Внесок ред.

Саме завдяки Яну Самуелю Беккеру палацово-паркове мистецтво Білорусі досягло якісного європейського рівня, а проекти майстра стали зразком білоруського класицизму[6].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Беккер Ян Самуэль // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 48.
  2. ↑ Białoruś. Instrukcja Obsługi.: Dzien trzeci w Rozanach. 31 мая 2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  3. ↑ БЕКЕР Ян Самуэль. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  4. ↑ История Ружан (XVIII в.), Всё о Ружанах. 31 мая 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  5. ↑ Вёска Крыстыянпаль знаходзілася, па словах былога дырэктара Пружанскага палацыка Руслана Кнігі, кіламетрах у двух ад Ружан і была спаленая падчас Вялікай Айчыннай вайны гітлераўцамі ў ліку іншых вёсак Пружаншчыны. — В поисках Юзефа Крашевского. Записки журналиста Руслана Гусева [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Ірина Мороз. Придворний архітектор // Дзедзіч. — лютий 2012. — № 2 (71). — С. 9.

Література ред.

Калнін Валентин. Архітектура Яна Самуїла Беккера // Спадщина. 1998. № 3. С. 65-85 .; № 4. С. 74-85. [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // на pawet.net

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Самуель_Беккер&oldid=38000332