Ян Керножицький (пол. Jan Kiernożycki) — польський ротмістр[1], один з ватажків загонів, що в Смутний час підтримували Лжедмитрія Другого.

Отримав від Лжедмитрія чин воєводи вяземського.

З загоном запорожців виступив з Тушина, зайняв Твер, Торжок і, діючи проти Скопіна-Шуйського, підступив до Новгорода і зайняв Стару Русу. 25 квітня 1609 вирішив розбити передові загони з'єднаних сил шведів і московитів і, покинувши Стару Русу, дав бій біля с. Кам'янка, але зазнав поразки[2]. Загін Керножицького складався з 4 тисяч поляків і козаків[3], 5 тисячним передовим загоном об'єднаного московського війська та шведського експедиційного корпусу Якоба Делаґарді командував Еверт Горн.

Примітки ред.

  1. Janusz Byliński. Diariusz drogi Króla Jmci Zygmunta III od szczęśliwego wyjazdu z Wilna pod Smoleńsk w roku 1609 a die 18 Augusta i fortunnego powodzenia przez lat dwie do wzięcia zamku Smoleńska w roku 1611. Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław. 1999. 212с.
  2. Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 9 квітня 2013. 
  3. Битвы Скопина-Шуйского на Тверской земле (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2007. Процитовано 9 квітня 2013.