Вікіпедія

Ямщиков Олексій Михайлович

Олексій Михайлович Ямщиков (1918(1918), село Баксан, тепер Кабардино-Балкарська Республіка, Російська Федерація — 1998, Москва) — генерал-полковник Радянської армії. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання (у 1971—1975 роках).

Ямщиков Олексій Михайлович
рос. Алексей Михайлович Ямщиков
Народження17 березня 1918(1918-03-17)
Баксан (місто), Nalchiksky Okrugd, Терська область, Російська СФРР або Nalchiksky Okrugd, Терська область, Російська СФРР
Смерть1998
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Званнягенерал-полковник
Командування8-ма танкова армія (СРСР)
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ямщиков.

Біографія

ред.

У 1936 році був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Закінчив Саратовське бронетанкове училище. У 1937 році воював на стороні республіканців у Іспанії. Учасник Радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Командував танковим взводом та ротою.

Член ВКП(б) з 1941 року.

З червня 1941 року — учасник Радянсько-німецької війни. До грудня 1942 року воював на Південному і Південно-Західному фронтах, служив старшим ад'ютантом 1-го танкового батальйону 12-ї окремої танкової бригади, заступником начальника штабу із оперативної роботи 114-ї танкової бригади. У грудні 1942 року був поранений, лікувався у військових госпіталях. У лютому — вересні 1944 — командир 1498-го самохідно-артилерійського полку. У 1944 — травні 1945 — командир 344-го гвардійського важкого самохідно-артилерійського полку.

Після війни продовжив службу в Радянській армії. Здобув вищу військову освіту.

До 1958 року — командир 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії Групи радянських військ у Німеччині.

У березні 1963 — червні 1968 року — 1-й заступник командувача Північної групи радянських військ (на території Польської Народної Республіки).

У грудні 1969 — травні 1972 року — командувач 8-ї танкової армії Прикарпатського військового округу.

У травні 1972 — квітні 1974 року — 1-й заступник командувача військ Одеського військового округу. Працював головним інспектором Сухопутних військ СРСР.

Потім — у відставці, проживав у Москві. Похований на Троєкуровському кладовищі Москви.

Звання

ред.
  • майор
  • підполковник
  • полковник
  • генерал-майор
  • генерал-лейтенант
  • генерал-полковник

Нагороди

ред.

Джерела

ред.


  Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ямщиков_Олексій_Михайлович&oldid=35288765