Відкрити головне меню
Ялиця Нордмана
Abies nordmanniana 2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялиця (Abies)
Вид: Ялиця Нордмана
Біноміальна назва
Abies nordmanniana
(Steven) Spach, 1841
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Abies nordmanniana
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Abies nordmanniana
IPNI: 261599-1
IUCN logo.svg МСОП: 42293
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 97177

Ялиця Нордмана або ялиця кавказька (Abies nordmanniana) — вид хвойних дерев родини Соснові (Pinaceae).

Зміст

ПоширенняРедагувати

Природний ареал — гори східного Причорномор'я: Туреччина, Грузія, Північний Кавказ, північна Вірменія і північний захід Азербайджану.

ОписРедагувати

Дерево мало відрізняється від ялиці білої, але вважається більш декоративним. Кора світло-сіра матова, спочатку гладка, у старих дерев розсічена на плитки або пластинки, з невеликими тріщинами і еліптичними слідами від опалих сучків, ближче до землі — сіро-бура. Стовбур прямий, гілки трохи підняті. Гілки середнього ярусу горизонтальні, розташовуються щільніше, ніж у ялиці білої. Верхні гілки менш висхідні, ніж у ялиці білої. Молоді пагони жовтувато-зелені, опушені, коротко-волосисті, рідше голі, блискучі, з великою кількістю сплячих бруньок, пізніше пагони коричнево-бурі, голі. Пагони блискучі, жовто-зеленого або світло-коричневого кольору, яйцевидно-конічні, несмолисті, слабо опушені, іноді голі смолисті. Лусочки пагонів кілеваті і слабоопушені, щільно прилягають один до одного. Хвоя сильно блискуча, темно-зелена, по краю загорнута вниз, з нижньої сторони сіра з двома білуватими смужками, на бічних гілках росте гребенчасто. На безплідних пагонах крім дворядних або дельтоподібно піднятих голок маються ще голки поздовжньо розташовані і притиснуті до пагонів, причому нижня сторона звернена до пагона, від чого голки біля основи скручуються. У ялиці європейської такого не спостерігається, у неї всі хвоїнки поздовжньо розташовані. Хвоя тримається 10-13 років. Хвоїнки завдовжки 15-40 мм, шириною 2,5-3 мм, притуплені, рідше виїмчасті, з борозенками з обох сторін, при розтиранні мають фруктовий запах, смоляні ходи в епідермісі. Цвіте у квітні — на початку травня. Чоловічі колоски червонуваті. Жіночі колоски утворюються тільки у верхівковій зоні крони дорослих дерев, мають зеленувате забарвлення, трохи опуклі з боків. Шишки великі, сидячі, до 20 см завдовжки і до 4,5-5 см ширини, яйцевидно-довгасті, циліндричні, спочатку блідо-зелені, в більшості білі від рясних випотів смоли. Зрілі шишки темно-коричневого кольору і покриті смолою. Насінні луски широкі, зверху цілокраї, ніжно-повстяні. Криючі луски великі, лінійно-лопастні, біля основи звужені, догори розширюються, з довгими висхідними назовні і загорнутими всередину відростками.[1]

Екологічна властивістьРедагувати

Живе 500—800 років. Швидкозростаюча, зберігає приріст до глибокої старості. Вітростійка, краще переносить вапняні ґрунти. Утворює на Кавказі по головним хребтах і на Малому Кавказі (у гірських районах) темнохвойні ліси за участю бука. Також в Туреччині утворює чисті смерекові ліси або змішані з ялиною, східною осикою, кленом, горобиною[2] . Пояс цих лісів простягається від 1200 до 2000 метрів над рівнем моря. Росте швидко і зберігає приріст до глибокої старості. Вимоглива до вологості і чистоти повітря. Виключно тіневинослива, але добре росте і на освітлених місцях, теплолюбна. Виносить без пошкоджень мороз до −30 °C. Ґрунти воліє свіжі, суглинні, глибокі, родючі, проте здатна рости і на вапняних ґрунтах. Вітростійка через добре розвинену кореневу систему. Дерева регулярно плодоносять і дають схоже насіння.

ЗастосуванняРедагувати

Має високоякісну деревину для паперової промисловості та будівництва. Використовується у ландшафтному будівництві. Вкрай декоративна рослина завдяки стрункості та високій пірамідальній темній густій ​​кроні.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. Western Caucasus WHA, IUCN Technical Evaluation. 
  2. Tarkhnishvili D, Gavashelishvili A, Mumladze L. (2012). Palaeoclimatic models help to understand current distribution of Caucasian forest species. Biol. J. Linn. Soc. (105): 231–248. Процитовано 2013-11-05. 
  3. RHS Plant Selector Abies nordmanniana 'Golden Spreader' AGM / RHS Gardening. Apps.rhs.org.uk. Процитовано 2013-11-05.