Ялина сербська
Ялина сербська[1][2] (Picea omorika) — вид роду ялина родини соснових.
| Ялина сербська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Ялина (Picea) |
| Вид: | P. omorika
|
| Біноміальна назва | |
| Picea omorika (Pančić) Purk.
| |
| |
Морфологічна характеристика ред.
Вузько-пірамідальне, вічнозелене, пряме дерево 50 м у висоту. Кора тонка, червоно-коричнева. Хвоя 8–20 мм завдовжки, до 2 мм в ширину; темно-зелена на верхній стороні. Пилкові шишки світло-червоні, насіннєві — фіолетові. Квітне від кінця квітня по червень, залежно від середовища проживання. Шишки 5–6 см завдовжки, червоно-коричневі, дозрівають у вересні — листопаді. Насіння 2–3 мм довжиною, з крила 5–8 мм.
Поширення, екологія ред.
Країни проживання: Сербія; Боснія і Герцеговина. Сербія: зростає на вапняках в західній Сербії між 1000 і 1500 м, головним чином, на дуже крутих північних схилах. Клімат характеризується дуже високою вологістю, опади рівномірно розподілені по року, взимку високий сніговий покрив і низькі температури. Боснія і Герцеговина: зустрічається на крайній півночі на північному заході, на вапнякових схилах (іноді різких), який накладений на магматичний матеріал на висотах від 800–1450 м.
В Україні вид культивують у ботанічних садах та парках[2].
Використання ред.
Сьогодні колекції насіння часто використовуються для комерційного лісового господарства.
Загрози та охорона ред.
До середини XIX-го століття природний діапазон поширення був більшим і менш роз'єднаним, аніж сьогодні. Пожежі, можливо, були найбільшою загрозою. У Сербії, всі місця, крім одного, захищені в межах Національного Парку Тара. У Боснії та Герцеговині всі поселення сосни захищені національним законодавством. Широко вирощується в садах в північній Європі.
Примітки ред.
- ↑ Picea omorika // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 40.
Посилання ред.
- The Gymnosperm Database [Архівовано 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
Галерея ред.
|
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |