Ядрінцев Микола Михайлович

Ядрі́нцев Мико́ла Миха́йлович (* 30 жовтня 1842, Омськ — † 19 червня 1894, Барнаул) — російський публіцист та громадський діяч, дослідник Сибіру.

Ядрінцев Микола Михайлович
Псевдо	N. Semilužinskij і N. Michajlovič
Народився	18 (30) жовтня 1842 Омськ, Тобольська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	7 (19) червня 1894 (51 рік) Барнаул, Томська губернія, Російська імперія ·отруєння
Країна	Російська імперія
Діяльність	мандрівник-дослідник, археолог
Галузь	археологія і регіоналістика
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов	російська
У шлюбі з	Adelaida Yadrintsevad
Діти	Lidiya Dobrov-Yadrintsevad
Медіафайли у Вікісховищі

Народився в Омську, в купецькій сім'ї. В 1851 переїхав до Томська. Навчався з 1854 року в чоловічій гімназії. В 1859 році поїхав до Санкт-Петербургу, де став вільним слухачем університету. Брав активну участь в заснуванні та діяльності братства студентів-сибіряків, в колах якого зароджувалась ідея сибірського патріотизму. В 1862 році друкувався в газетах «Іскра» та «Руське слово». 1863 року повернувся до Омська, де працював вчителем, був одним з організаторів літературних читань. В 1864 році переїхав до Томська, де працював в газеті «Томські губернські відомості». В 1865 році був заарештований за сепаратизм і засланий до Шенкурська Архангельської губернії. В 1874 році звільнений, переїхав до Санкт-Петербурга, де влаштувався секретарем голови комісії з тюремного нагляду. В 1876 році переїхав до Омська, де працював державним службовцем до 1880 року.

В 1878 році здійснив першу комплексну експедицію на Алтай як член Західно-Сибірського відділу Російського географічного товариства. В 1880 році, в результаті другої експедиції, склав географічні мапи Телецького озера та його басейну. Був нагороджений золотою медаллю. Під час експедицій в Мінусінський край в 1886, 1889 та 1891 роках, відкрив руїни Кара-Балгас та древньої монгольської столиці Каракорум.

Газета «Восточное обозрение» за 13 грудня 1884 року

В 1881 році повернувся до Санкт-Петербурга, де в 1882 році вийшла його праця «Сибір як колонія». Того ж року заснував газету «Восточное обозрение», але 1888 року перевів її до Іркутська. В 1894 році був назначений завідувачем статистичним відділом Управління Алтайського гірського округу. 7 червня 1894 року через невзаємне кохання покінчив життя самогубством. Похований в Барнаулі, гранітний пам'ятник виготовлений на Коливанській шліфувальній фабриці за проектом Шулєва.

Праці

• Общественная жизнь наших городов //Томские губернские ведомости. 1865. № 19
• Сибирь перед судом русской литературы //Томские губернские ведомости. 1865. № 9
• Женщина в Сибири в XVII и XVIII столетиях. Исторический очерк. //Женский вестник. 1867. № 8. С. 104—123
• Русская народность на востоке //Дело. 1874. № 11. С. 297—340
• Из путевых писем о Сибири //Восточное обозрение. 1882. № 2. С. 47-50
• Культурное и промышленное состояние Сибири. СПб., 1884
• Сочинения. Т. 1. Сибирь как колония: Современное положение Сибири, её нужды и потребности. Её прошлое и будущее. Тюмень, 2000. 480 с

Література

• Коржавин В. К. Проблема коренных народов Сибири в трудах Н. М. Ядринцева //Вопросы истории социально-экономической и культурной жизни Сибири. Ч. I-1970. Новосибирск, 1971. С. 65-72.
• Паршукова Н. П. Н. М. Ядринцев и Г. Н. Потанин о городах Сибири //Города Сибири XVIII — начала ХХ вв.: Сборник научных статей. Барнаул, 2001. С. 147—152.
• Рафиенко Л. С. Мемориальные памятники Н. М. Ядринцева в Сибири //Культурное наследие Азиатской России: материалы I Сибиро-Уральского исторического конгресса. (г. Тобольск, 25-27 ноября 1997 г.). Тобольск, 1997. С. 53-54.
• Сезёва Н. И. Юмор и сатира в творчестве сибиряков художника И. А. Калганова и писателя Н. М. Ядринцева //Ежегодник Тюменского областного краеведческого музея: 1999. Тюмень, 2000. С. 178—193.
• Шиловский М. В. Патриот Сибири (К 160-летию со дня рождения Н. М. Ядринцева) //Сибирский исторический журнал. 2002. № 1. С. 100—104. — ISBN 5-88081-320-7
• Ядринцев Николай Михайлович //Северо-Казахстанская область. Энциклопедия. Алматы, 2004. С. 604.