Ягідка кохання (фільм)

фільм 1926 року Олександра Довженка

«Ягідка кохання» (рос. Ягодка любви) також відомий як «Перукар Жан Ковбасюк» (рос. Парикмахер Жан Ковбасюк), «Одруження Капки» рос. Женитьба Капки) — український радянський художній короткометражний німий фільм 1926 року українського режисера Олександра Довженка. Поширений український варіант «альтернативної» назви фільму — «Ягідки кохання», оскільки саме ця назва була винесена афішею в журналі «Кіно» № 11 (жовтень, 1926 р.)

Ягідка кохання
Ягодка любви
Жанрексцентрична комедія
РежисерОлександр Довженко
СценаристОлександр Довженко
У головних
ролях
Мар'ян Крушельницький
Маргарита Чардиніна-Барська
Дмитро Капка
Микола Надемський
Іван Замичковський
ОператорДанило Демуцький
Йозеф Рона
КінокомпаніяВУФКУ Ялта
Дистриб'юторВсеукраїнське фотокіноуправління
Тривалість25 хв.
Мованімий (українські/російські інтертитри)
КраїнаУРСР
Рік1926
IMDbID 0017007
film.ru/afisha/movie.asp?code=YAGODKA
CMNS: Ягідка кохання у Вікісховищі

Це друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженка. Розповідає про дошлюбне немовля, якого вперто хоче позбутися його батько, перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але виявляється, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся.

Пізніше короткометражний фільм «Ягідку кохання» Довженко не вважав частиною свого творчого доробку.[1][2]

Сюжет

ред.
 
Кадр з фільму: Ліза в перукарні Жана

Безвідповідальний перукар Жан Ковбасюк зустрічається зі своєю нареченою, Лізою, котра прийшла з дитиною. Думаючи, що це дитина від нього, Жан хоче позбутися немовляти. Коли Ліза ненадовго йде, Жан відносить дитину міліціонеру та каже нібито знайшов її на вулиці. Проте міліціонер бачить, що Жан і немовля схожі, та віддає дитину назад. Тоді чоловік підкладає немовля в чужий візок, однак зачіпляється за нього, тож візок їде слідом. До того ж у візку вже була чиясь дитина. Жан приходить в магазин іграшок, де купує ляльку, а поки прикажчик не бачить, підкладає обох дітей під прилавок. Прикажчик магазину виявляє одну дитину, яку кладе в коробку замість ляльки для Жана. Та друга дитина лишається в магазині. Прикажчик боїться покарання, тому продає наступному покупцеві дитину під виглядом ляльки. Цей же покупець потім приходить у перукарню Жана. Перукар виганяє його й наказує повернути одне немовля там, де він забрав візок. Іншу дитину Жан підкидає літній парі, але потім за ним біжить обурений дід. Спалахує бійка, Жан перемагає та лишає немовля з дідом.

Тим часом Ліза пішла в народний суд, де попросила змусити Жана платити аліменти. Невдовзі від Жана вимагають з'явитися в суд разом з дитиною. Той біжить на пошуки діда, який підсовує дитину перехожому в руки. Жан підкупляє хлопчика-волоцюгу, щоб видати його на суді за немовля. В дорозі він не помічає як перехожий підкидає у візок його справжню дитину.

Жан встигає з'явитися в суді та обіцяє бути хорошим батьком. Він з Лізою йдуть у РАЦС, де розписуються про шлюб. На подив Жана, виявляється, що то була не його дитина, а дитина Лізиної тітки.

Актори

ред.

Знімальна група

ред.

Створення

ред.

Довженко в 1920-і уявляв своє майбутнє як комедійного режисера і зняв «Ягідки кохання» за власним сценарієм, у якому хотів запровадити серійного персонажа «Капку» (за іменем актора Дмитра Капки), що потім був названий у фільмі Жаном Ковбасюком. Режисер планував зняти низку фільмів про цього персонажа накшталт «Капка в армії», «Капка на заводі», але цей задум не був утілений[3].

На зйомках «Ягідок кохання» Довженко познайомився з оператором Данилом Демуцьким, з яким невдовзі зняв свої найвідоміші картини[3].

Джерело та примітки

ред.
  1. Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896 — 1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-Х.
  2. Ягідка кохання. vufku.org, 2020
  3. а б Ягідка кохання. ВУФКУ. Процитовано 05.10.2021.

Посилання

ред.