Відкрити головне меню

Іван Йосипович Яворський (23 жовтня 1901(19011023), місто Турка, Австро-Угорщина, тепер Львівської області — 21 червня 1957, Київ, похований у Дрогобичі) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1957 роках.

Яворський Іван Йосипович
Яворський Іван Йосипович.jpg
Народився 23 жовтня 1901(1901-10-23)
місто Турка, Австро-Угорщина, тепер Львівської області
Помер 21 червня 1957(1957-06-21) (55 років)
місто Київ
Поховання місто Дрогобич
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Автограф Яворський Іван Йосипович автограф 1947.png
Нагороди Орден Леніна

БіографіяРедагувати

Народився у родині селянина-москвофіла. Батько у 1914 році був заарештований австрійською владою і ув'язнений в концентраційному таборі Талергофі. Мати у 1915 році виїхала разом із дітьми в Російську імперію.

У 1920 році закінчив сім класів Ростовської-на-Дону трудової школи (колишньої гімназії).

У 1920—1921 роках — студент першого курсу історико-філологічного факультету Донського університету в місті Ростові-на-Дону.

У 1921 році повернувся у місто Турку. Працював у приватній конторі адвоката Сохоцького в Турці.

З 1925 року був членом Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). Очолював Турківський осередок КПЗУ. У 1928 році обраний секретарем Турківського повітового комітету КПЗУ. За революційну діяльність в 1929 і 1933 роках арештовувався, перебував у тюрмі міста Самбора під слідством.

З 1934 року був головою Турківського відділення легальної організації «Сельроб-єдність». Створив у Турці прорадянський літературний гурток «Світ» і спортивне товариство «Стрий», організовував адвокатський захист політичних в'язнів.

З вересня 1939 року входив до складу Турківського тимчасового повітового управління, працював комерційним директором Турківського деревообробного комбінату, заступником голови виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих, головою виконавчого комітету Турківської міської Ради депутатів трудящих.

З червня 1941 року евакуювався у східні райони СРСР, працював у колгоспах Краснодарського краю. Учасник німецько-радянської війни: з 1942 по 1943 рік служив у Радянській армії. Потім працював вчителем Урманської семирічної школи в Дагестанській АРСР.

З 1944 по 1947 рік — голова Турківської районної планової комісії, голова виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з 1947 року.

12 травня — 15 листопада 1947 року — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. Після виїзду на навчання голови облвиконкому Кравчука виконував обов'язки голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

15 листопада 1947 — жовтень 1951 року — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

У вересні 1951 — вересні 1952 року — навчання на однорічних партійних курсах.

У вересні 1952 — 21 червня 1957 року — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

Похований у місті Дрогобичі на цвинтарі по вулиці Трускавецькій.

РодинаРедагувати

Дружина — Циля Менделівна (Марківна) (1913—1990).

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Борці за возз'єднання. — Львів, 1989.

ПосиланняРедагувати