Яблонський Василь Миколайович

український історик і політолог, держслужбовець третього рангу

Василь Миколайович Яблонський
Василь Яблонський у 2019
Василь Яблонський у 2019
Народився 27 грудня 1966(1966-12-27) (54 роки)
м. Кам’янець-Подільський
Місце проживання м. Київ
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь
Ступінь кандидат історичних наук
У шлюбі з Яблонська Тетяна Миколаївна
Діти

Донька Яблонська Анастасія

Син Яблонський Олексій
Нагороди

Василь Миколайович Яблонський (нар. 27 грудня 1966 р., м. Кам’янець-Подільський) — український історик, політолог. Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Заступник керівника Головної аналітичної служби – керівник департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Президента України, Секретаріат Президента України (2005-2006). Член Ради з питань національної єдності (з 2015 р.). Кандидат історичних наук (1998). Доцент (2001).

Біографічні відомостіРедагувати

Василь Миколайович Яблонський народився 27 грудня 1966 року в Кам’янці-Подільському. У 1990 році закінчив історичний факультет, а у 1996 році - аспірантуру Київського університету.

Захистив кандидатську дисертацію «Директорія УНР: формування засад української державності (1918-1920)».

У 2001 - 2005 роках навчався в докторантурі Національного університету "Києво-Могилянська академія".

В 2006 році нагороджений Медаллю «15 років Збройним силам України».

В 2009 році отримав Подяку Президента України.

В березні 2012 року нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня.

В травні 2019 року нагороджений Орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

У 1990 — 1993 рр. викладав у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.

У 1993 — 1994 роках — працював головним спеціалістом у Міністерстві України у справах національностей та міґрації.

1994 — 1995 — керівник аналітичного відділу Фонду "Українська перспектива".

1996 — 1997 — заступник генерального директора ТОВ "РІА-Світ", а у 1997 — 1998 роках — помічник голови правління ЗАТ "Інформаційні технології XXI".

1999 — 2001 рік — доцент Київського національного лінгвістичного університету.

2002 — 2003 роках — заступник директора Української аграрної конфедерації.

У 2000 — 2007 рр. — доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія".

2005 — 2006 — заступник керівника Головної аналітичної служби — керівник департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Президента України, Секретаріат Президента України.

2006 — 2010 — завідувач оперативно-аналітичного, аналітично-інформаційного відділів Національного інституту стратегічних досліджень.

2010 — 2018 — заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

З 05 вересня 2018 — перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Звільнений з посади 24 грудня 2019 року[1].

З 17 травня до 13 серпня 2019 — виконував обов'язки директора[2] Національного інституту стратегічних досліджень.

З 25 грудня 2019 - радник при дирекції НІСД.

У 2003 — 2004 рр. член ради проекту "Громадська стратегія розвитку; у 2006 — 2010 рр. член Ради з питань етнонаціональної політики; у 2016 -2019 рр. член Ради з питань національної єдностіhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/697/2015#Text.

Третій ранг державного службовця (серпень 2005 року).

Наукова діяльністьРедагувати

У квітні 2014 р. рішенням Президії Національної академії наук України заступнику директора Національного інституту стратегічних досліджень Яблонському Василю Миколайовичу присуджено премію НАН України імені М. І. Костомарова за видатні наукові роботи в галузі історії та історичного  джерелознавства за працю «Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали, 1920-1992»[3].

Основні наукові праці:

1. Ісак Мазепа. Україна в огні і бурі революції. / Передмова Василя Яблонського. К.: Темпора, 2003. С. 5-24.

2. Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали, 1920-1992 / Упорядник В. Яблонський. К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2012. 840 с.

3. Політична ситуація в Україні: кризові тенденції та шляхи їх подолання: (2007 р. - вересень 2008 р.): [зб. аналіт. мат-ів] / За ред. В. М. Яблонського. К.: НІСД, 2009.108 с.

4. Яблонський В. Сучасні політичні партії України: Довідник. К.: Лексикон, 1996. 151 с.

5. Яблонський В., Латко Я. Сучасні політичні партії України. К.: Альтерпрес, 1999. 227 с.

6. Зущик Ю., Кривошеєнко О., Яблонський В. Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні (у співавторстві). К.: Альтерпрес, 1999. 275 c.

7. Яблонський В. Від влади п’ятьох до диктатури одного. Історико-політичний аналіз Директорії УНР. К.: Альтерпрес, 2001. 160 с., іл.

8. Інформаційні війни. К.: Телекритика, 2005. 200 с.

9. Бурковський П. А., Яблонський В. М. Антисемітизм в Україні: стан та шляхи подолання. // Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія / За заг. ред. Ю.Г . Рубана. К.: НІСД, 2007. С. 204-217.

10. Бурковський П. А., Кисельов С. С., Яблонський В. М. Взаємодія гілок влади та провідних політичних сил у процесі здійснення конституційної реформи. // Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. К.: НІСД, 2008. С. 90-94.

11. Vasyl Jablonskyj. Symon Petlura et les problemes de consolidation de l'emigration politique ukrainienne de 1947 a 1950 // Symon Petlura et l'independance de l'Ukraine. 24 novembre 2004. Journee d'etude internationale. Paris-Kyiv, 2008. С. 23-31.

12. Яблонський В. М. Державний центр УНР в екзилі: ідеї, боротьба, традиція (1921– 1992 роки). К.: КНТ, 2020. 648 с., іл.

Особисте життяРедагувати

Одружений, дружина Яблонська Тетяна Миколаївна, має двох дітей – сина Олексія та доньку Анастасію.

ЗахопленняРедагувати

Нумізматика, туризм, футбол, риболовля.

ПриміткиРедагувати