Вікіпедія

Яан Ундуск

Яан Ундуск (нар. 14 листопада 1958, Отепяе) — естонський письменник, літературознавець і перекладач.

Яан Ундуск
Народився 14 листопада 1958(1958-11-14)[1] (65 років)
Отепя[2]
Країна  Естонія
Діяльність літературознавець, письменник
Alma mater Tallinn School No. 21d і Тартуський університет
Знання мов естонська[3]
Членство Baltic Historical Commissiond
Нагороди

Життєпис ред.

Яан Ундуск навчався в Таллінні та вивчав естонську філологію в Тартуському університеті з 1977 по 1982 рік. З 1983 по 1986 рік він був докторантом Талліннського інституту мови та літератури Естонської академії наук і отримав ступінь доктора наук у 1986 році, захистивши дисертацію про Фрідеберта Тугласа як кандидата філологічних наук. Потім він працював науковим співробітником у тому самому інституті, а у 2000 році був призначений директором Літературного центру Ундера та Тугласа, як нині називається дослідницький заклад після різноманітних перейменувань та реструктуризації.[4]

Сьогодні Ундуск є одним із провідних літературознавців та інтелектуалів Естонії. Його дослідження зосереджуються на балтійсько-німецькій літературі та історії культури, естонської інтелектуальної історії в цілому та міжнародних зв'язків естонської культури. Він провів спеціальні дослідження мови сталінської епохи та різних аспектів естонської літератури в еміграції.

Крім того, Яан Ундуск виступив як письменник. Його роман 1990 року «Куум» («Гаряче») вважається однією з «віх оновлення прози» кінця ХХ століття. століття.[5] Роман, що характеризується бароковим використанням, став віхою в дискусії про інтертекстуальність в Естонії. Після цього Ундуск писав переважно п'єси культурно-історичного змісту.

Бібліографії ред.

Літературні твори ред.

  • Kuum. Lugu noorest armastusest ('Heiß. Die Geschichte einer jungen Liebe'). Tallinn: Eesti Raamat 1990. 332 S.
  • Goodbye, Vienna (Gertrud). Näidend 12 pildis ('Goodbye, Vienna (Gertrud). Schauspiel in 12 Bildern'), in: Vikerkaar 8–9/1999, S. 3–81.
  • Quevedo. Tallinn: Perioodika 2003. 135 S. (Loomingu Raamatukogu 33–34/2003)
  • Boulgakoff. Näidend kaheksas pildis. ('B. Schauspiel in acht Bildern'). Tallinn: Eesti Draamateater 2008. 120 S.
  • Teekond Hispaania ('Reise nach Spanien'). Tallinn: SA Kultuurileht 2016. 139 S. (Loomingu Raamatukogu 6–8/2016)

Літературознавство (вибір) ред.

Книги ред.

  • Realismi mõiste ümber: F. Tuglase «realism» ja sajandivahetuse kultuur. Tallinn 1986, 84 S.
  • Maagiline müstiline keel. Tallinn: Underi ja Tuglase Kirjanduskeskus — Virgela 1998. 349 S.
  • (Herausgabe gemeinsam mit K. Ross, U. Sutrop, E. Vainik, Ü. Viks) IAAK. Kristian Jaak Peterson 200: Aus Anlass seines 200. Geburtstages. Tallinn: Eesti Keele Sihtasutus 2001. 425 S.
  • (Herausgabe gemeinsam mit M. Schwidtal und L. Lukas) Baltisches Welterlebnis: Die kulturgeschichtliche Bedeutung von Alexander, Eduard und Hermann Graf Keyserling. Beiträge eines internationalen Symposions in Tartu vom 19. bis 21. September 2003. Heidelberg: Universitätsverlag Winter 2007. 586 S.
  • (Herausgabe gemeinsam mit L. Lukas, U, Plath, K. Tüür) Umweltphilosophie und Landschaftsdenken im baltischen Kulturraum / Environmental Philosophy and Landscape Thinking. Tallinn: Underi ja Tuglase Kirjanduskeskus 2011. 376+22 S. (Collegium litterarum 24).
  • Eesti kirjanike ilmavaatest. Tartu: Ilmamaa, 2016. 920 S.(Eesti mõttelugu 118).

Нариси ред.

  • Tüpoloogia. Keel. Metastilistilised tüpoloogiad, in: Keel ja Kirjandus 9/1985, S. 513—523; 10/1985, S. 595—604; 1/1986, S. 1–9; 2/1986, S. 68–78.
  • Kalevipoeg ja Prometheus: Friedebert Tuglase «Põrgu väravas» ja selle koht rahvaluuleteaduses, in: Keel ja Kirjandus 10/1990, S. 587—597; 11/1990, S. 645—656, 12/1990, S. 720—735.
  • Saksa–eesti kirjandussuhete tüpoloogia, in: Keel ja Kirjandus 10/1992, S. 583—594; 11/1992, S. 645—656; 12/1992, S. 709—725.
  • Stalinismi müstilised ja maagilised märgid: Juhan Smuuli «Poeem Stalinile» oma retoorilises ümbruses, in: Akadeemia 9/1994, S. 1863—1889.
  • Hamann ja Herderi vaim eesti kirjanduse edendajana: sünekdohhi printsiip, in: Keel ja Kirjandus 9/1995, S. 577—587, 10/1995, S. 669—679, 11/1995, S. 746—756.
  • Verbindungen zwischen Estland und den Deutschen auf dem Gebiet der Literatur, in: Tausend Jahre Nachbarschaft: Die Völker des baltischen Raumes und die Deutschen. Hrsg. von Wilfried Schlau. München: Bruckmann 1995, S. 300—306, 344—346.
  • Die Geburt der estnischen Nationalliteratur aus dem Hamann–Herderschen Geiste, in: Acta collegii humaniorum estoniensis 2. Toim. M. Lotman, T. Viik. Tallinn 1995, S. 90–111.
  • Die Ehe als Utopie: Einführung in ein literarisches Motiv, in: Interlitteraria 3 (1998), S. 216—232.
  • Adressat und Sprache im deutschbaltischen Literaturraum, in: Balten — Slaven — Deutsche: Aspekte und Perspektiven kultureller Kontakte: Festschrift für Friedrich Scholz zum 70. Geburtstag. (Veröffentlichungen des Slavisch–Baltischen Seminars der Universität Münster, Bd. 1). Münster — Hamburg — London: LIT Verlag 1999, S. 347—361.
  • Nationsbildung als Textgestaltung: Die Rhetorik der Umschreibung, Wiederholung und Synekdoche im Diskurs des nationalen Erwachens, in: Literatur und nationale Identität III. Zur Literatur und Geschichte des 19. Jahrhunderts im Ostseeraum: Finnland, Estland, Lettland, Litauen und Polen. (Acta Universitatis Stockholmiensis. Studia Baltica Stockholmiensia 22). Stockholm 2000, S. 9–30.
  • Oxymoron als Profanation des Heiligen: Zu Thomas Bernhard, in: Interlitteraria 7 (2002), S. 365—379.
  • Estnisch als Göttersprache Aspekte der Sprachverehrung, in: Finno–Ugrians and Indo–Europeans: Linguistic and Literary Contacts. Proceedings of the Symposium at the Groningen University, November 22–24, 2001. (Studia Fenno–Ugrica Groningana, 2). Eds. Rogier Blokland, Cornelius Hasselblatt. Maastricht: Shaker 2002, S. 370—392.
  • Beichte ohne Priester: F. Nietzsche und sein substantielles ich (Ecce homo), in: Triangulum. Germanistisches Jahrbuch für Estland, Lettland und Litauen. Neunte Folge. Riga — Bonn 2002, S. 7–61.
  • The Fading Reality of Socialist Realism: Aesthetics as a Means of Realpolitik, in: Back to Baltic Memory: Lost and Found in Literature 1940—1968. Ed. E. Eglāja–Kristsone; Benedikts Kalnačs. Riga: Latvijas Universitāte Literatūras, folkloras un mākslas institūts 2008, S. 13–27.
  • Pindar als Erneuerer der europäischen Dichtung. Am Beispiel von Johann Wolfgang von Goethe und Kristian Jaak Peterson, in: Baltische Literaturen in der Goethezeit. Würzburg: Königshausen & Neumann 2011, S. 131—186.
  • Naturrecht und Naturgeschichte im politischen Denken. G. H. Merkel und C. G. Jochmann als Vertreter der aufklärerischen Naturrhetorik, in: Aufklärer im Baltikum. Europäischer Kontext und regionale Besonderheiten. (Akademiekonferenzen, Bd. 12). Hrsg. Ulrich Kronauer. Heidelberg: Universitätsverlag Winter 2011, S. 57–84.
  • La honte et la culpabilité chez Jaan Kross, in: Jaan Kross: Bilan et découvertes. Actes de la journée Jaan Kross 28 novembre 2008. (Bibliothèque finno-ougrienne, 20). Èd. Martin Carayol. Paris: L'Harmattan — Adéfo 2011, S. 119—132.
  • Über die sogenannte sowjetestnische Literatur, in: Interlitteraria 18/2 (2013), S. 493—506.
  • Mälupaik sinepigaas. Esimene maailmasõda, keemiarelv ja kirjandus, in: Looming 9/2015, S. 1300—1319; 10/2015, S. 1454—1473.
  • Armulaud kui usupuhastuse keskne teoloogiline probleem. Martin Lutheri võitlus maagide ja märgitundjatega, in: Looming 5/2018, S. 665—691.

Переклади (вибір) ред.

  • Wir Hyperboreer. Zwei estnische Reflexionen. Eutin: Lumpeter und Lasel 2012. 110 S.
  • Boļševisms un kultūra. Tulk. Maima Grīnberga. Rīga: Neputns 2016. 166 S.

Нагороди ред.

Література про автора ред.

  • Herder-Preise an osteuropäische Künstler, in: Süddeutsche Zeitung, 27. April 1995.
  • Tiit Hennoste: Undusk, inimene ja tekst. Juubeliks, in: Looming 11/2008, S. 1712—1720.
  • Mardi Valgemäe: Jaan Undusk näitekirjanikuna, in: Keel ja Kirjandus 11/2008, S. 841—846.

Веб-посилання ред.

Посилання ред.

  1. ↑ Естонський дослідницький портал
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1046252518 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Eesti kirjanike leksikon. Koostanud Oskar Kruus ja Heino Puhvel. Tallinn: Eesti Raamat 2000, S. 629—630.
  5. ↑ Vgl. Epp Annus, Luule Epner, Ants Järv, Sirje Olesk, Ele Süvalep, Mart Velsker: Eesti kirjanduslugu. Tallinn: Koolibri 2001, S. 650, s. auch Neeme Lopp: Asendussõnalisus ja teksti mõnu, in: Keel ja Kirjandus 9/2004, S, 641.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яан_Ундуск&oldid=38794847