Юліян Радзикевич
Юліян Радзикевич (англ. Julian Radzykewycz; 4 липня 1900 — 4 лютого 1968) — український лікар і письменник.
| Юліян Радзикевич | |
|---|---|
| Народився |
4 липня 1900 Мала Вишенька, Яворівський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 4 лютого 1968 (67 років) |
| Діяльність | лікар, письменник |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія і Карлів університет |
| Членство | Пласт |
| Брати, сестри | Радзикевич Володимир |
Біографія ред.
Народився у Вишеньці Малій (Галичина) у священничій родині о. Петра і Володимири з Пясецьких. Брат Володимира Радзикевича. Закінчив Львівську Академічну гімназію восени 1920 року. Під час навчання в гімназії у 1916 році належав до Пласту.
Під час Першої світової війни — старшина артилерії[1].
Закінчивши 1927 року медичний факультет Карлового Університету в Празі, був лікарем в Галичині, згодом в Австрії і Німеччині, з 1949 у США.
У 1930 році Юліян Радзикевич одружився з Антониною, дочкою доктора медицини Омеляна Лебедовича. Сини Юрій, Володимир і Богдан[1].
Автор історичних повістей: «Полковник Данило Нечай» (І-ІІ, 1961), «Полум'я» (1963), «Золото і кров» (1967), «Лупулові скарби» (1975).
Примітки ред.
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Звіт дирекції ц.к. академічної гімназиї у Львові за шкільний рік 1915/16. — Львів, 1916. — с. 33.