Відкрити головне меню

Юліян Дацій

церковний діяч, ієромонах-василіянин, засновник Згромадження Сестер Мироносиць

Юліян Дацій (хресне ім'я Іван; 27 червня 1863, Кореличі — 22 лютого 1947, Тернава) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, місіонер, засновник жіночого чернечого Згромадження сестер Мироносиць.

о. Юліян Дацій, ЧСВВ
Іван
Julian Dacij.jpg
Загальна інформація
Народження 27 червня 1863(1863-06-27)
с. Кореличі
Смерть 22 лютого 1947(1947-02-22) (83 роки)
с. Тернава
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 18 серпня 1887
Постриг 24 червня 1887 (вічні обіти в ЧСВВ)

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 червня 1863 року в с. Кореличі (нині Перемишлянський район Львівської області). Закінчив Перемишльську гімназію і 21 жовтня 1882 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Добромилі. Перші обіти склав 26 червня 1884 року. Філософські й богословські студії закінчив у василіянському монастирі у Львові, 24 червня 1887 року склав вічні обіти і 18 серпня того ж року прийняв священиче рукоположення.

Першим місцем душпастирської праці о. Юліяна була парафія в Кристинополі, звідки він часто виїздив на місії. 1890 року душпастирював у василіянській церкві в Львові, а впродовж 1891—1894 років був ігуменом монастиря у Жовкві, 1894 р. — у Львові, а від 1895 року — соцій магістра новиків у Добромилі.

Від 1896 року — знову парох василіянської парафії в Кристинополі й одночасно професор історії Церкви, обрядів і церковного права для студентів-василіян. У 1898—1900 роках — провідник новіціяту сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. У монастирі був бібліотекарем та історіографом, писав хроніку Кристинопільського монастиря.

З 1900 року о. Юліян служив у Лаврівському монастирі, де впорядкував бібліотеку та архів. У 1901—1904 роках — ігумен Бучацького монастиря, де займався реставруванням церкви та монастиря. Тоді Станиславівський єпископ Григорій Хомишин призначив о. Юліяна Дація провідником Апостольства Молитви в Станиславівській єпархії.

У 1905—1920 роках працював парохом у Кристинополі. Там провадив Апостольство молитви і братство св. Онуфрія, заснував для міщан кредитно-торговельну спілку «Руська Каса». У 1910 році в Кристинополі о. Юліан заснував Товариство «Мироносиці». 30 червня 1914 року — офіційна дата заснування Згромадження сестер Мироносиць. З 1920 до 1932 — ігумен василіянського монастиря в Підгірцях. У с. Підгірці разом із отцем засновником переїхала спільнота сестер мироносиць. Ще рік служив ігуменом Улашківського монастиря, а вже з 1933 році через поганий стан здоров'я переїхав до с. Лаврів на Львівщині, де виконував служіння духівника та сповідника для молодих василіян.

З початком Другої світової війни у вересні 1939 року о. Юліян Дацій залишився в Лаврові, але з другим приходом Червоної армії в 1944 року він був змушений переселитися до Добромильського монастиря. 31 жовтня 1946 року о. Дація разом із о. Северіяном Гнатюком радянська влада вигнала із Добромильського монастиря.

Останні місяці свого життя доживав біля родини Василя Шандровського у с. Тернава, де і помер 22 лютого 1947 року[1].

ТвориРедагувати

Отець Юліян Дацій був людиною високої духовної культури, вів листування з патріархом Дамаску Григорієм у справі василіян в Азії, листувався з василіянами з колегії св. Михаїла в Торонто, писав листи до о. Каспера Щепковського, ТІ. Опублікував декілька книжечок:

  • «Поучительне слово о набоженьствѣ до Сладчайшого Серця ГНІ Христа» (Жовква, 1898),
  • Твореніє инока ЧСВВ. «Трипѣснець въ честь Найсв. Сердца ГНІ Христа» (Жовква, 1898),
  • «Спомини про сестру Анну Стадник зі Згромадження сс. Мироносиць» (Жовква, 1928)
  • о. Ю. Д., ЧСВВ. «Із моїх спогадів» // Альманах василіянських богословів. Річник І. Із приводу 50-літнього Ювилею реформи Василіянського Чина (1882—1832). Зібрали Ніль Саварин, Маркіян Когут і Роман Лукань, ЧСВВ. — Кристинопіль 1933. — Друкарня оо. Василіян у Жовкві. — С. 48—70.

Вшанування пам'ятіРедагувати

5 травня 2014 року з благословення преосвященного митрополита Володимира Війтишина та владики Ярослава Приріза, а також протоігумена о. Пантелеймона Саламахи, ЧСВВ за ініціативою та особливим старанням м. Августини Чорноус тлінні останки о. Юліяна Дація було перенесено до Головного дому Згромадження сестер Мироносиць у м. Івано-Франківськ[2].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати