Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці)

Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого  — парафія і храм греко-католицької громади Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Улашківці Чортківського району Тернопільської області.

Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого
Улашківці - Монастир - 46.JPG
48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д. / 48.902694; 25.801750Координати: 48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д. / 48.902694; 25.801750
Тип споруди монастир
Розташування Україна Україна, Тернопільська область, Чортківський районУлашківці
Належність УГКЦ
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Єпархія Бучацька єпархія УГКЦ
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці). Карта розташування: Україна
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці)
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці) (Україна)

ІсторіяРедагувати

За переказами, у 1240 р. монахи прибули до с. Звиняч, а у 1315 р. цілою спільнотою поселилися в печерах Улашківців, де і продовжили монаше життя. Монастир діяв з XIV cт. до 1936 р. та з 1990  донині. З XVIII ст. до 1946 р. і з 1990 — в лоні УГКЦ.

  • 1738 — збудовано монастирські приміщення, а в 1856 р. монастирський храм за проектом Адальберта Гаара.
  • 1739 — монастир інкорпоровано у Чин Святого Василія Великого.
  • 1765 — від родини Раціборських було передано в храм чудотворну ікону Найсвятішої Діви Марії, написану на полотні за зразком Белзької (Ченстоховської) Богоматері.
  • 1946 — державна влада монастир закрила, а монахів вивезли на заслання. У радянський період органи влади з церкви зробили склад, а з монастиря — гуртожиток та клуб.
  • 1995—2002 — монастир обслуговував парафію с. Милівці і парафіяльну капличку на хуторі Жмиків.
  • 2008 — розпочато будівництво нового корпусу обителі.

У храмі знаходяться такі чудотворні ікони: Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя, а також мощі Предтечі Івана Хрестителя, св. свщмч. Йосафата Кунцевича і фрагменти Чесного Животворящого Хреста Господнього.

Монастир і його парафія мають статус відпустового місця.

При парафії діють: братство, сестринство та Вівтарна дружина.

У власності монастиря є будівлі монастиря, богослужбова каплиця, храм, дзвіниця, зруйнований печерний монастир, господарські споруди. На території парафії є Хресна дорога.

НастоятеліРедагувати

ДжерелаРедагувати