Вікіпедія

Шігабутдін Марджані

татарський історик

Шігабутдін Марджані (Шігабутдін бін Багаутдін аль-Казані аль-Марджані, тат. Шиһабетдин Мәрҗани, нар. 16 січня 1818, Ябинчі — 18 квітня 1889, Казань, Татарстан) — татарський мусульманський богослов, просвітник. Марджані також відомий як етнограф, археограф, сходознавець і педагог. Згідно Мурату Рамзі, є найбільшим татарським істориком свого часу[4].

Шігабутдін Марджані
тат. Шиһабетдин Мәрҗани
Народився13 (25) січня 1818[1]
Казань, Російська імперія
Помер15 (27) квітня 1889[1] (71 рік)
Казань, Російська імперія
ПохованняТатарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Країна Російська імперія
Місце проживанняQ56598001?[2]
Діяльністьісторик, письменник
Alma materMadrasah of Taşkiçüd[3], Kukeldash Madrasahd, Медресе Шердор і Медресе Мірі Арабd
Знання мовросійська і татарська
Конфесіяіслам
БатькоBahawetdin Märcänid
РодичіĞabdulla Apanayıfd, Q59099892?, Q61971578?, Q13207358?, Mäxmüt Ğäläwd і Söbxan äl-Märcanid
ДітиBorhanetdin Mardjanid

Біографія

ред.

Шіхабуддін Марджані народився 16 січня 1818 року у селі Ябинчі, нинішнього Атнінського району Республіки Татарстан.

Освіту здобув в медресе села Ташкічу Казанського повіту, Бухарі та Самарканді.

У сімнадцятирічному віці він почав викладати в медресе та, будучи незадоволеним підручником морфології перської мови, склав власний. 1838 року Марджані вирушив до Бухари для продовження освіти, а потім переїхав до Самарканда.

1848 року, після одинадцятирічної відсутності, з новим багажем знань Марджані повернувся на батьківщину та в березні 1850 був призначений імамом-мударрісом 1-ї Казанської мечеті[5].

1867 року Оренбурзьке магометанське духовне зібрання призначило Марджані на посаду ахуна та мухтасіба Казані[5], що стало безсумнівним визнанням його діяльності з боку керівництва мусульман. З офіційними світськими властями у Марджані також встановлюються позитивні контакти. Він виконує окремі доручення казанської губернської влади: стежить за виданням тексту Корану в казанській друкарні; організовує збір грошей для кавказьких народів, які постраждали від землетрусу; складає звіти про народження, одруження і смерть мусульман для державних установ; бере участь в судових засіданнях при проголошенні клятв мусульманами. Згодом ім'я Марджані стало відомим далеко за межами Казані: в 1870 році виходить у світ його книга «Назратуль-хакк», з новими для того часу і його рідного середовища релігійно-реформаторськими ідеями, що принесла авторові широку популярність не тільки на батьківщині, але і на всьому мусульманському Сході.

Шігабутдінов Марджані похований на Татарському кладовищі Ново-татарської слободи.

Творчість

ред.

Просвітницькі ідеї Марджані охоплюють найрізноманітніші аспекти оновлення суспільного життя татарського народу, включаючи в себе думки про необхідність отримання татарським населенням світської освіти, засвоєння прогресивної спадщини минулого (античної, арабської думки) і справжньої (російської та західноєвропейської культур). Вченого турбували і питання виховання національної самосвідомості татарського народу, турбувало його добробут, соціально-економічне та політичне становище. Вважаючи просвітництво самим потужним знаряддям прогресу, вчений намагався визволити свій народ зі «сплячки». Вчений прагнув відповісти на багато питань, які підіймало татарське суспільство, що інтенсивно розвивалося: «оновити віру», підняти соціально-політичний і культурний рівень татарського народу, долучити його до сучасної цивілізації. Релігійні погляди Марджані проявляються в критиці питань каляма (напрямок в ісламській теології). Треба було робити реформу медресе, перетворення викладання. Багато хто вважає Марджані передвісником джадидизського руху в Росії[6]. Саме він заклав його основи — реформу викладання в медресе, що сприяла засвоєнню татарським народом передових досягнень світової культури і науки. Марджані написав понад 30 творів, велика частина яких була видана в основному на арабській мові. Не всі твори, написані вченим, побачив світ. Багато до цих пір ще не виявлені. Високий рівень релігійних знань Марджані, його діяльність в якості педагога, релігійного діяча, історика, просвітителя, залишаться помітним явищем у вітчизняній історії.

Пам'ять

ред.
  • У 2002 році Інституту історії Академії наук Республіки Татарстан присвоєно ім'я Шігабутдінова Марджані — «Інститут історії ім. Ш. Марджані АН РТ».
  • Іменем Шігабутдінова Марджані названий видавничий дім, що спеціалізується на випуску літератури з ісламознавства.
  • Його ім'я носить вулиця в Вахітовському районі Казані, Правобережному районі Магнітогорську, м. Єлабуга, а також в м. Альмет'євську.
  • Іменем Шігабутдінова Марджані названа Соборна мечеть в Казані.
  • Пам'ятник на набережній озера Кабан в Казані[7].
  • Коморгузінська середня загальноосвітня школа Атнінського району Республіки Татарстан носить ім'я Шігабутдінова Марджані.

Твори

ред.
  • «Хакк аль-ма'ріфа ва хусн аль-Ідрак» («Істина пізнання і краса її осягнення», 1880 р ) — твір про мусульманське право, в якому вчений викладає також свої соціально-політичні погляди;
  • «Мустафад аль-Ахбар фі ахваль Казан ва Булгар» («Джерело відомостей про справи Казані і Булгара», 1885 р.) — історична праця про Волзьку Булгарію і Казанське ханство;
  • «Кітаб аль-хікма аль-баліга аль-Джіннія фі шарх аль-акаід аль-ханафія» («Книга про віровчення ханафі», 1888 р ) — твір, в якому Марджані викладає свої релігійно-філософські погляди;
  • «Біт-тарікат аль-муслава аль-акідат аль- хусна» («Гідним наслідування шляхом і найкращим переконанням», 1890 р.) — праця, видана після смерті Марджані, про деякі проблеми логіки і пізнання.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
  2. ↑ http://uag.kzn.ru/docs/OPAiKN/pdf/260.pdf
  3. ↑ Tatar Encyclopedia — 2002.
  4. ↑ Рамзи М. М. Талфик ал-ахбар ва талких ал-асар фи вакаи Казан ва Булгар ва мулук ат- татар: в 2-х т. // Оренбург: Тип. Каримова и Хусаинова, 1908. — С. 13.
  5. ↑ а б Юзеев А. Татарская философская мысль конца XVIII-XIX веков: эволюция, основные направления и представители. — Иман, 1998. — 137 с.
  6. ↑ Russlands Muslime sind fremd im eigenen Land [Архівовано 17 травня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
  7. ↑ В Казани на набережной Кабана открылся памятник известному татарскому богослову Шигабутдину Марджани. Официальный портал Казани. 20.11.2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 26 квітня 2020. [Архівовано 2018-11-25 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шігабутдін_Марджані&oldid=44278470