Відкрити головне меню

Шу́пики — село в Україні, в Богуславському районі Київської області. Орган місцевого самоврядування — Шупиківська сільська рада, якій підпорядковуються села Шупики, Карандинці, Туники.[7] Населення становить 580 осіб.

село Шупики
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Богуславський район
Рада/громада Шупиківська сільська рада
Код КОАТУУ 3220688001
Основні дані
Засноване 1739[1][2]
Населення 580
Площа 1,6 км²
Густота населення 362,5 осіб/км²
Поштовий індекс 09720
Телефонний код +380 4561
Географічні дані
Географічні координати 49°35′34″ пн. ш. 30°54′32″ сх. д. / 49.59278° пн. ш. 30.90889° сх. д. / 49.59278; 30.90889Координати: 49°35′34″ пн. ш. 30°54′32″ сх. д. / 49.59278° пн. ш. 30.90889° сх. д. / 49.59278; 30.90889
Середня висота
над рівнем моря
171 м[3]
Відстань до
обласного центру
128 км[4]
Відстань до
районного центру
7 км[5]
Найближча залізнична станція Миронівка
Відстань до
залізничної станції
11[6] км
Місцева влада
Адреса ради 09720, Київська обл., Богуславський р-н, с. Шупики, тел. 4-11-45[7]
Сільський голова Ткаченко Олександр Михайлович[7]
Карта
Шупики. Карта розташування: Україна
Шупики
Шупики
Шупики. Карта розташування: Київська область
Шупики
Шупики
Мапа

ІсторіяРедагувати

Шупики були засновані у XVI-XVII століттях та належали до Богуславського староства. Перші письмові згадки про Шупики датуються 1739 роком.[2] Про село йдеться у Леонтія Похилевича в «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» за 1864 рік: «О церкви Воскресения Христова в визите 1746 г. Богуславского деканата говорится, что она в 1739 г. построена на „погорельську“».

На початку-середині XIX століття село з населенням 600 осіб належало графу Ксаверію Браницькому, який 1869 року продав Богуславський ключ Удільному відомству. На початку XX століття шупицькі землі орендував міщанин Д. І. Кубишкін.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Воскресіння Христового с. Шупики (приписне с.* Карандинці) Київського воєв. Богуславського староства, з 1797 р. Вільховецької волості Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/shup_001.xml

1917 року під час селянського заворушення маєток Кубишкіна був спалений, а землі націоналізовано. Першими організаторами влади більшовиків у Шупиках був шахтар Василь Купченко та місцеві селяни Архип Байбарза та Митрофан Машкаренко.

У 1929 році в селі створено першу сільськогосподарську артіль ім. Т.Г. Шевченка, організаторами якої були Никін Василенко, Павло Куйбіда та Микола Матвієнко.

У 1932 році шупицький колгосп та сільська рада занесені на «чорну дошку» за невиконання плану хлібозаготівлі. План був виконаний лише на 24%. Голодомор 1932-1933 років забрав життя 136 мешканців Шупиків. Не оминули село й сталінські репресії. Нині відомі лише прізвища двох репресованих осіб — С. Я. Поповченка (нар. 1853, уродженця міста Богуслава, мешканця Шупиків, священика, репресованого у 1930 році та М. Т. Заломської, реабілітованих у 1989 році.

Наприкінці 1930-х років шупицький колгосп мав 523 га орної землі, урожайність становила 16,7 центнерів з гектару зернових та 230 центнерів з гектару. Колгосп також спеціалізувався на вирощуванні коней, свиней, великої рогатої худоби, а також діяла невелика птахоферма. Агротехнік колгоспу І. І. Грищенко та конюх М. І. Виграненко брали участь у ВДНГ.

З початком німецько-радянської війни, близько ста односельців пішли на фронт. Оборонні бої з наступаючими німецькими військами в районі Туників та Шупиків вели 5-й кавалерійський корпус та 227-ма стрілецька дивізія 26-ї армії під командуванням полковника Макарчука (резерв Південно-Західного фронту).

27 липня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Під час окупації було розстріляно колгоспника-активіста Я. П. Байбурзу. На примусові роботи до Німеччини вивезено 90 осіб. Було спалено 20 колгоспних будівель, 13 хат колгоспників. 3 лютого 1944 року Шупики були звільнені військами 496-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону 159-го Дністровського ордена Червоного прапору та Богдана Хмельницького укріпрайону під командуванням С. Внувоза. На фронтах війни загинуло 57 місцевих мешканців, а також 12 радянських воїнів віддали своє життя при визволенні села.

У 1950 році господарства колгоспів «Перемога» (с. Туники), «Нове життя» (с. Карандинці) та імені Тараса Шевченка (с. Шупики) об’єдналися в один колгосп імені Т. Г. Шевченка. Він ще неодноразово змінював свою назву — ім. Шевченка, ім. Калініна, СВК «Колос», нині — ТзОВ СГП «Шупики».

Пам'ятникиРедагувати

В Шупиках встановлені:

  • пам’ятник на Братській могилі воїнам Червоної армії, які загинули при визволенні села у 1944 році;
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим на фронтах німецько-радянської війни 1941-1945 роках;
  • пам'ятний знак-хрест 136-ти місцевим мешканцям — жертвам Голодомору 1932-1933 років, що був встановлений у вересні 2003 року на місцевому цвинтарі.

Відомі людиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати