Шульгина Любов Миколаївна
Любов Миколаївна Шульгина (уроджена Устимович; 1865, Холмщина — 1945) — українська громадська і культурна діячка, дружина відомого історика і педагога Якова Шульгина.
Життєпис ред.
Родом з Холмщини, походила з давнього козацько-старшинського роду, прямий нащадок гетьмана Павла Полуботка (непрямий гетьмана Данила Апостола).
Закінчила Київські вищі жіночі курси, історико-філологічні факультети у Києві та Москві; учителювала на Полтавщині та Києві (вела молодший підготовчий клас у Першій українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка, була активна в Київській Громаді. 1914 року Шульгина разом зі своєю дочкою Надією співорганізатор клубу «Родина» у Києві, що опікувався пораненими українськими вояками, згодом Товариства допомоги жертвам війни (офіційна назва — «Товариство допомоги населенню півдня Росії, що постраждало від воєнних дій»), яке допомагало звільненню військовополонених галичан[1].
1944 року після звільнення Рівного від нацистської окупації родина Шульгиних-Іщуків емігрувала до Німеччини, де перебували у таборах для біженців. Померла у 1945 році під час перебування в Саксонії окупованій радянськими військами.
Примітки ред.
- ↑ Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 175.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |