Шукайте жінку (фільм, 1982)

фільм 1982 року
(Перенаправлено з Шукайте жінку (фільм))

Шукайте жінку (рос. Ищите женщину) — радянський детективний комедійний художній телефільм[1], поставлений на кіностудії «Мосфільм» в 1982 році режисером Аллою Суріковою.

Шукайте жінку
Ищите женщину
Жанр комедія
Режисер Алла Сурикова
Сценаристи Світлана Володіна
У головних
ролях
Софіко Чіаурелі, Леонід Куравльов, Сергій Юрський, Олена Соловей, Олександр Абдулов, Леонід Ярмольник
Оператор Михайло Арганович
Композитор Віктор Лебедєв
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 145 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1982
Дата виходу 1 січня 1983
IMDb ID 0084155

Прем'єра фільму на телебаченні СРСР відбулася 1 січня 1983 року по Першій загальносоюзної програмі, потім фільм неодноразово повторювався.

Сюжет ред.

1 серія ред.

Париж, 1982 рік[2], напередодні Нового року. Заглянувши в свій кабінет, нотаріус метр Роше (Сергій Юрський) поспіхом відправляє співробітників контори по домівках. Але телефоністка Аліса Постік (Софіко Чіаурелі) затримується і стає очевидицею дивною сцени — господар з'являється в приймальні з ножем в спині і падає на стіл. Аліса дзвонить в поліцію і непритомніє. На сигнал приходить поліцейський Максімен, який не виявляє тіла і обіцяє мадемуазель Постік два тижні в'язниці за хибний виклик поліції.

Потім сюди ж прибуває сильно застуджений інспектор Гранден (Леонід Куравльов), в якому Аліса впізнає свого знайомого Рірі, з яким вона не бачилася двадцять років. Поліцейський приступає до розслідування, припускаючи, що тіло могло зникнути, але факт вбивства все-таки мав місце. У його руках є речовий доказ: забруднена чимось скатертина зі столу в приймальні, на якій мадемуазель Аліса бачила тіло метра Роше, але без експертизи неможливо визначити — кров це чи чорнило.

Гранден розпитує мадемуазель Алісу про службовців контори, встановлюючи мотив для вбивства метра Роше. Одночасно він збирає в конторі всіх службовців, а також дружину метра Клару. Поступово з'ясовуються наступні нюанси відносин між колегами: мадемуазель Бріссара здається закоханою в метра Роше; Робер де Шарансьє стверджує, що кохає мадам Роше; а мадам Роше має коханця, з яким вона зустрічається у квартирі Робера, причому метр Роше знав про це. Потім у конторі несподівано з'являється метр Роше і висловлює подив, що його дружини не було в опері, куди вони збиралися цього вечора.

2 серія ред.

Здавалося б, справу можна закривати, але мадемуазель Постік знаходить три нові докази: ключ з ініціалами GN (насправді мало бути JN; при постановці фільму не врахували деталей французького написання імен), ґудзик з перламутром і замітку в газеті «Труп на Лебединому острові». Незважаючи на заборону метра Роше на розмови про його уявне вбивство, мадемуазель Постік продовжує розслідування разом з інспектором Гранденом.

Хтось викрадає у мадемуазель Аліси ґудзик, а ключ начебто належить сусідові Максімена Жаку Нуаре, але Аліса не здається. Інспектор Гранден порівнює опис ґудзика з ґудзиками на куртці вбитого з Лебединого острова і доходить висновку, що викрадений ґудзик відірвався якраз він куртки вбитого; а Максімен з'ясовує, що ключ не належить його сусіду. Поліція встановлює, що вбитий — Жюльєн Налестро, коханець мадам Роше. Дізнавшись про це, метр Роше в паніці тікає, побоюючись того, що у вбивстві звинуватять його. Однак інспектор Гранден віртуозно встановлює, що нотаріус винен тільки в приховуванні тіла, яке знайшов в своєму кабінеті, а також у симуляції своєї смерті (щоб мадемуазель Постік знепритомніла і не заважала йому винести тіло).

Згодом з'ясовується, що справжнім вбивцею є Робер де Шарансьє, який напередодні заманив Налестро в контору і потім вбив у кабінеті метра Роше, тим самим сподіваючись позбутися відразу і чоловіка, і коханця мадам Роше, а потім одружитися з мадам Роше і в перспективі стати господарем контори. Дізнавшись, що справа провалилася, клерк повертається в контору після роботи і намагається розправитися з Алісою (яка нібито залишилась одна, але насправді вона сховала в шафі, в засідці, інспектора Грандена), при цьому розповідаючи своїй майбутній жертві деталі свого підступного плану. Це все чує захований у шафі інспектор, проте через безглузду випадковість він не може їй допомогти — Аліса випадково його замкнула. Але до контори повертається Максімен і в шаленій сутичці заарештовує Робера.

У фіналі Аліса по телефону розповідає своїй подрузі, що вона стане приватним детективом і що Гранден пропонує Алісі вийти за нього заміж. Гранден завмирає в подиві (можливо, роздумує, спростувати слова Аліси чи підтвердити їх).

Персонажі ред.

  • Аліса Постік — телефоністка в нотаріальній конторі метра Роше. Дама за сорок, що приховує свій вік. Не вміє тримати язик за зубами. Народилася в травні, на бульварі Сен-Мішель в будинку № 5 на 3-му поверсі. Згодом переїхала на вулицю Мартир на Монмартрі. Незаміжня. В юності товаришувала з Рірі Гранденом, з яким не бачилася вже двадцять років. У конторі служить вже 19 років, застала ще попередника метра Роше, метра Галіфора, не вийшла за нього заміж, про що не шкодує. Любить детективи, більшу частину робочого дня базікає по телефону з подругою Жоржеттою. Живе в тому ж будинку, в якому знаходиться нотаріальна контора. Будинок належить метру Роше. Кожен раз, коли Метр Роше збільшує їй платню, домовласник (він же) збільшує квартирну плату. Коронна фраза: «Поруч з гарною жінкою і чоловік може стати людиною.»
  • Інспектор Гранден — в юності його звали Рірі (зменшувальне від Анрі), жив на вулиці Мартир на Монмартрі. Працює інспектором поліції, носить прізвисько «Залізний лоб». Не одружений, але каже, що у нього дружина і п'ять дочок, тому що вважає, що в його віці бути холостяком соромно. Має залізні нерви і хватку, а також сталевий характер. Нещодавно отримав орден за арешт фальшивомонетника, заодно схопив бронхіт. Беззаперечний авторитет для підлеглих.
  • Метр Роше — власник нотаріальної контори та будинку, в якому вона розташована. Працює нотаріусом і здає квартири внайми. Людина справи, не схильний до сентиментів. Грубий, але не дурний, захоплений роботою. Одружений на аристократці Кларі багато років і знаходиться з нею в прохолодних відносинах. Відносини остаточно зіпсувалися після того, як метр викрив її в подружній зраді. За твердженням дружини, має багато ворогів, оскільки завжди був войовничо налаштований, вимогливий і прискіпливий.
  • Мадам Клара Роше — дружина метра Роше, багата дама, якій стало нудно в «золотій клітці». Має коханця — Жюльєна Налестро, з яким зустрічається в квартирі клерка Робера де Шарансьє.
  • Робер де Шарансьє — клерк контори, працює в ній вже два з половиною роки. Прийшов в контору в день св. Аліси і з тих пір кожен рік в цей день дарує мадемуазель Алісі квіти. Обожнюємий усіма дамами в конторі, крім мадемуазель Бріссари. Каже, що закоханий в мадам Роше. Має хобі — ходити по антикварних лавках. Живе на вулиці Гобелен, 19. Якщо придивитися до портретів на стінах його кабінету, то видно, що він великий шанувальник Наполеона.
  • Мадемуазель Сюзанна Бріссар — особистий секретар метра Роше. «Церковний щур, очкарик, сухар в капелюсі», 34 роки. Стара діва, без взаємності закохана в метра Роше. Каже, що страждає серцевою хворобою, похмура і полохлива, живе на набережній Гренель. Свій останній відпустку провела в Голландії.
  • Мадемуазель Вірджинія Ренуар — друкарка контори. «Ципочка», модниця, чарівна блондинка і кокетка. Одягається за останнім писком моди, що становить основу її інтересів. Вважає, що «якщо мода вимагає, то і роги носять». Постійно робить помилки в документах. Незаміжня. Метр Роше безрезультатно намагався за нею доглядати. Любить пофліртувати з молодими чоловіками і вважає, що всі чоловіки тільки про «це» і думають.
  • Максімен — поліцейський 16 округу Парижа, помічник інспектора Грандена. Володіє «залізною хваткою», найкраще у нього виходить битися. Весь час забуває терміни затримання за дрібні правопорушення і носить в кашкеті шпаргалку з підказками. Доброзичливий, але дещо розсіяна молода людина: втрачає ключі від мотоцикла свого сусіда Жака Нуаре. На службі не п'є алкоголь, якщо тільки по крапельці. Не проти пофліртувати з симпатичними молодими дівчатами.
  • Жак П'єр Антуан — клієнт нотаріальної контори, останнім часом дуже зайнятий своїм заповітом і власними майбутніми похоронами. Віддає перевагу, щоб на його похороні грала музика, легка, повітряна. Дуже любить свою собаку Ніко.
  • Мадам Ташар — клієнтка нотаріальної контори, здає квартиру внайми. Метр Роше особисто займається її справою в надії, що вона більше не з'явиться в конторі. Відчуває ніжні почуття до метра Роше.

Не з'являються у кадрі ред.

  • Жоржетта — подруга Аліси Постік, якій та постійно телефонує.
  • Жак Нуаре — друг Максімена, який позичив йому свій мотоцикл, а Максімен загубив від нього ключі.
  • Жюльєн Налестро — коханець мадам Роше. Убитий, труп якого виявив у себе в кабінеті метр Роше. Мав куртку з перламутровими ґудзиками.
  • Боллар і Фурке — поліцейські, які виявили труп Жюльєна Налестро на Лебединому острові.
  • Годар — черговий поліцейський. Чергував в управлінні поліції в ніч коли доставили труп Жюльєна Налестро з Лебединого острова.
  • Жорж — поліцейський, завідувач архівом поліції.
  • Месьє Легран — клієнт метра Роше, зустріч якому призначено на 13:30.
  • Месьє ван Берг — неіснуючий голландець, ім'ям якого видається невідомий.

В ролях ред.

Головні ролі ред.

  • Леонід Ярмольник — Максімен, поліцейський
  • Любмила Дмітрієва — Сюзанна Бріссара, особистий секретар метра Роше
  • Олена Укращенок — Вірджинія Ренуар, друкарка

В епізодах ред.

  • Володимир Басов — месьє Жак П'єр Антуан, клієнт
  • Ніна Тер-Осіпян — мадам Ташар, клієнтка
  • Ніко — собака месьє Антуана

Примітки ред.

  1. Фільм знятий по замовленню Державного комітету СРСР з телебачення та радіомовлення
  2. В одному з епізодів на стіні видно календар на 1982 рік. Крім того, метр Роше повідомляє, що наступний рік за гороскопом — рік Свині (1983-й справді рік Свині)
  3. Насправді інспектора звуть Анрі Гранден (фр. Henri Grandin). Але Аліса називає його не «Анрі», а зменшувальним ім'ям «Рірі».

Джерела ред.