Штральзундзькі човни-довбанки
Штральзундзькі човни-довбанки (нім. Einbäume von Stralsund) — три довбанки, знайдені в старовинному ганзейському місті Штральзунд у 2002 році. Два човни віком приблизно 7000 років вважаються найстарішими знайденими човнами в регіоні Балтійського моря, третій — віком приблизно 6000 років і довжиною 12 метрів є найдовшим відомим плавзасобом того часу[1].
| Штральзундзькі човни-довбанки | |
|---|---|
нім. Einbäume von Stralsund | |
.jpg) | |
| Країна | Німеччина |
| Регіон | Мекленбург-Передня Померанія |
| Населений пункт | Штральзунд |
| Історія | |
| Датування | 5000-4000 рр до н.е. |
| Періоди | Мезоліт |
| Дослідження | |
| Відкрито | 2002 р |
| Місце збереження матеріалів | втрачені |
 Штральзундзькі човни-довбанки у Вікісховищі | |
Знахідки були розкопано та задокументовано у 2002 році. Знахідка становила собою значну цінність як музейний експонат, але через неправильне зберігання відновити та зберегти човни стало неможливо.
Історія виявлення та опис
ред.
У 2002 році, під час будівництва каналізаційних басейнів для дощової води перед Ганзейською гімназією на вул. Зеєштрасе в Штральзунді на березі протоки Штрелазунд, на глибині чотири метри робітники натрапили на стародавні дерев'яні фрагменти, які тисячі років пролежали у вологому ґрунті. Археологи з Державного управління культури та охорони пам'яток землі Мекленбург-Передня Померанія обстежили невідоме раніше поселення епохи мезоліту. Вони знайшли оброблену деревину, сокири, наконечники гарпунів і роги, які належали до часів культури Ертебелле, останньої культури мисливців і збирачів у південно-західному регіоні Балтії. Серед знахідок була також виявлена кераміка неолітичної культури лійчастого посуду.
Три знайдені на місці археологічних досліджень човна-довбанки виявились найстарішими суднами, коли-небудь знайденим у Північній Німеччині. Два човни, видовбані з стовбурів липи були датовані приблизно 5000 р. до н. е., третій — близько 4000 р. до н. е. Імовірно, раптовий штормовий нагон затопив територію населеного пункту. Земляні маси розчавили і поховали під собою каное і органічні залишки кам'яного віку збереглися до наших днів. У довбанці шириною 60 сантиметрів і довжиною 12 метрів було достатньо місця для чотирьох гребців[2]. Знайдені човни були схожий на мезолітичні човни з археологічного сайту культури Ертебелло Тибрінг Віг (дан. Tybrind Vig) у Данії.
Зберігання та консервація
ред._b.jpg)
Оскільки довбанки було виготовлено з дуже тонкої та м'якої деревини, унікальну знахідку необхідно було професійно врятувати, передати до Археологічного державного музею в Шверіні, адміністративного центру федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Знахідки мали бути піддані звичайній у підводній археології процедурі, під час якої вода, що міститься в деревині, повільно заміщується, а потім висушується заморожуванням, що забезпечує постійну стабільність.
Знахідки загорнуті у фольгу, разом із ґрунтом, в якому їх знайшли на 36 сталевих піддонах були доставлені до закладу консервації вологого дерева в Шверіні. Проте можливостей для консервації знахідок там було недостатньо і довбанки вирішили підтримували вологими, обприскуючи їх водою. Цей спосіб утримання було визначено як надзвичайний захід на кілька тижнів і коли цей період затягнувся, знахідки були пошкоджені висиханням вже влітку 2002 року. Коли 2004 року будівля, в якій зберігалися човни, частково обвалилася, вона поховала під собою залишки човнів, які до цього момент вже були значною мірою згнилі.
Андреас Грюгер, директор Культурно-історичного музею в Штральзунді, заявив, що він регулярно надсилав в Шверін запити про стан човнів, але завжди отримував ухилильні відповіді.
Руйнування та спроби розслідування
ред.У березні 2009 року Консультативна рада Всесвітньої спадщини ганзейського міста Штральзунд направила черговий запит до влади Шверіна щодо поточного стану човнів і запитала, коли знахідки будуть повернуті до Штральзунда. Планувалося представити човни на виставці. Тоді місту повідомили, що човни-довбанки були знищені. Виконувач обов'язків глави влади Міхаель Беднорз заявив, що археологічні знахідки знищувалися з 2004 року; В Університеті прикладних технологій та економіки в Берліні з 2008 року в рамках дипломної роботи робилися спроби врятувати щось із човнів[3].
Депутат від СДПН у парламенті Мекленбург-Передня Померанія Клаус-Майкл Кернер звинуватив колишнього керівника державного управління охорони пам'яток Фрідріха Люта у відповідальності за втрату цінних човнів яку Лют відкинув. За цим настала низка публічних суперечок в пошуках винних[4][5][6].
З середини березня 2009 року прокурор Шверіна перевіряв, чи не призвела до втрати човнів кримінальна недбалість чиновників[7], проте справу закрили у зв'язку з пропуском термінів у вересні 2009 року[8]. Створена урядом землі слідча комісія у травні 2009 року дійшла висновку, що човни зруйнувались внаслідок неналежного зберігання. Відповідальність покладається на тодішнє керівництво державного офісу[9].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ «Jahrtausendealte Bootwracks durch unsachgemäße Lagerung zerstört», ddp, 10. März 2009. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ www.spiegel.de, 20. März 2002
- ↑ «Zerstörte Stralsunder Einbäume werden Fall für Landesrechnungshof», ddp, 11. März 2009. Архів оригіналу за 17 березня 2009. Процитовано 17 березня 2009.
- ↑ «Steinzeit-Boote: Lüth weist Schuld zurück», Hamburger Abendblatt, 16. März 2009
- ↑ «Verrottete Einbäume: Landesamt wusste alles», Ostsee-Zeitung, 19. März 2009
- ↑ «Auf dem Dienstweg langsam verrottet», Schweriner Volkszeitung, 17. März 2009
- ↑ Ausgrabung. Ermittlungen laufen. In: Südkurier vom 14. März 2009
- ↑ Einbaum-Skandal ohne Folgen für Landesdenkmalpfleger. In: Die Welt vom 29. September 2009 (Online).
- ↑ Vorgänge um Stralsunder Einbäume aus 2002 aufgeklärt — Expertengruppe legt Abschlussbericht vor