Відкрити головне меню

Штефан Андрей (рум. Ştefan Andrei, *29 березня 1931, Подарі, Румунія — †31 серпня 2014 Снагов, Румунія) — румунський державний і політичний діяч, дипломат.

Штефан Андрей
рум. Ştefan Andrei
Штефан Андрей
Прапор
Міністр внутрішніх справ Румунії
23 березня 1978 — 8 листопада 1985
Попередник: Джордже Маковеску
Спадкоємець: Іліе Ведува
 
Партія: Румунська комуністична партія
Народження: 29 березня 1931(1931-03-29)
Подарі, Румунія
Смерть: 31 серпня 2014(2014-08-31) (83 роки)
Снагов, Румунія
Громадянство: Румунія
У шлюбі з: Віолета Андрей[1]
Нагороди:
орден «Зірка Румунії» Order of Labour Order 23rd of August

Медіафайли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в дуже бідній сім'ї в Олтенії, звідки був родом і Ніколае Чаушеску. У дитинстві він пас овець, але зумів незважаючи на бідність здобути освіту. У 1954 закінчив гідромеліоративний факультет Політехнічного інституту Бухареста. Член Румунської робітничої партії з 1957.

  • 1951 — Редактор міжнародного відділу газети «Іскра молоді»;
  • 1954-1960 — Лаборант НДІ нафтогазової промисловості;
  • 1961-1965 — Заступник голови Ради співробітництва із зарубіжними країнами.

З 1965 займав посади в апараті ЦК Румунської компартії, був спочатку заступником завідувача, потім завідувачем відділом міжнародних зв'язків ЦК РКП. У 1969-1972 кандидат в члени ЦК РКП. З 1972 — член ЦК РКП і секретар ЦК РКП. З 1974 — кандидат в члени Політвиконкому ЦК РКП і член його Постійного бюро.

З 1975 — депутат Великих національних зборів. З 1978 по 1985 займав посаду міністра закордонних справ Румунії. Як міністр, спробував зменшити залежність Румунії від Радянського Союзу, розвиваючи відносини з країнами АСЕАН: Індонезією, Малайзією, Сінгапуром і Таїландом, також збільшуючи торгівлю і економічний обмін з африканськими країнами: Гвінеєю, Габоном, Анголою, Замбією, Мозамбіком, Бурунді, Суданом і Заїром. З поста міністра був звільнений під впливом першої леді Елени Чаушеску. На його місце був призначений протеже Елени Іліє Ведува.

  • 1985-1987 — Голова Центральної ради з контролю в сфері економіки і соціальної політики,
  • 1987-1989 — Заступник прем'єр-міністра Соціалістичної Республіки Румунія.

Член ЦК РКП (1972-1989), член Політвиконкому ЦК РКП (1974-1989). Депутат Великих Національних зборів СРР (1975-1989).

Після румунської революції 1989 був заарештований і засуджений військовим судом до двох років і десяти місяців тюремного ув'язнення за підтримку кривавого розгону антиурядових виступів в 1989.

Був одружений на актрисі Віолеті Андрей.

Нагороди та званняРедагувати

Був нагороджений орденами:

  • Праці 3-го ступеня (1962);
  • Зірки Соціалістичної Республіки Румунія 3-го ступеня (1971) і 4-го ступенів (1966);
  • «23 серпня» 1-го ступеня (1981).

ДжерелаРедагувати

  • Дипломатический словарь / под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского, в 3-х томах. — М.: Наука, 1985—1986. — Т. 1, с. 80.
  1. http://www.ziare.com/stiri/morti/a-murit-un-fost-ministru-de-externe-al-romaniei-1319412