Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Джордже Маковеску (рум. George Macovescu, *28 травня 1913, Жосень, Румунія — †20 березня 2002, Валенсія, Іспанія) — румунський державний діяч, дипломат і письменник.

Джордже Маковеску
рум. George Macovescu
Джордже Маковеску
Джордже Маковеску
Прапор
Прапор
Міністр внунрішніх справ Румунії
18 жовтня 1972 — 23 березня 1978
Попередник: Корнеліу Менеску
Спадкоємець: Ніколае Чаушеску
 
Народження: 28 травня 1913(1913-05-28)[1]
Жосень (Бузеу), Берка, Бузеу, Румунія
Смерть: 20 березня 2002(2002-03-20) (88 років)
Валенсія, Іспанія
Країна: Румунія
Освіта: Бухарестський університет і Saint Sava Colleged (1932)[2]
Партія: Румунська комуністична партія[3][4]
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Після війни, в 1945-1947, Маковеску був генеральним секретарем міністерства інформації Румунії. Потім, з 1947 по 1949 був тимчасовим повіреним у справах Румунії в Великій Британії. Після повернення в Бухарест очолював відділ в Міністерстві закордонних справ Румунії з 1949 по 1952. Потім працював генеральним директором кінематографії з 1955 по 1959.

У 1959-1961 він був посланником Румунії в США і членом делегації Румунії в Організації Об'єднаних Націй. У 1961 після повернення до Румунії, він був призначений заступником міністра закордонних справ, а в 1967 став першим заступником міністра. 18 жовтня 1972 призначений міністром закордонних справ СРР. Як заступник міністра, а потім міністр, був прихильником встановлення більш тісних відносин з Ізраїлем і намагався збільшити посередницьку роль Румунії в ізраїльсько-єгипетському конфлікті. Маковеску займав пост міністра до 1978.

У 1978-1982 був головою Спілки письменників Румунії.

Член ЦК Румунської Компартії (1969-1984). Депутат Великих національних зборів Румунії (1969-1985). Член виконавчого бюро Національної ради Фронту демократії і соціалістичної єдності (1974-1980).

Твори

ред.
  • Contradicţii în Imperiul Britanic, Бухарест, 1950;
  • Viaţa şi opera lui Al. Sahia, Бухарест, 1950;
  • Gheorghe Lazăr, Бухарест, 1954;
  • Unele probleme ale reportajului literar, Бухарест, 1956;
  • Oameni şi fapte, Бухарест, 1957;
  • Introducere în ştiinţa literaturii, Бухарест, 1962;
  • Vârstele timpului, Бухарест, 1971;
  • Catargele înalte, Бухарест, 1972;
  • Farmecul pământului. Jurnal la marginea dintre vis şi viaţă, Бухарест, 1977; перевидання (Parfumul amar al pelinului verde), Бухарест, 1982;
  • Semnul dintre ochi, Бухарест, 1983;
  • Undeva, cândva, Бухарест, 1985;
  • Trecânde anotimpuri, Бухарест, 1988.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Дипломатический словарь / под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского, в 3-х томах. — М.: Наука, 1985—1986. — Т. 2, с. 175. (рос.)