Шольци
Шольци (нім. Scholtz, пол. Szolcowie) — міщанський рід (іноді — клан) у Львові, який походив із Сілезії. Владислав Лозінський припускав, що наприкінці 16 ст. вже були поляками.[1]
Особи ред.
- Вольф (Вольфганг) — львівський купець та бургомістр (XVI ст.), якого вважають засновником роду і його гілки — Шольц-Вольфовичів (або просто Вольфовичів[2]). Мав 12 синів і 12 дочок від однієї дружини Беати — доньки львівського патриція Газа (правдоподібно, Мельхіора).
- Якуб та Йоган — брати Вольфа.
- Штанцель — засновник «Шольцівської гілки роду» (Шольців-Штанцльовичів, або просто Штанцльовичів[2])[3]
- Каспер — доктор, швагро Шимона Шимоновича (перший його шлюб), подібно,[4] чоловік Зузанни, доньки Мартина Кампіана,[5] мав гарну бібліотеку
- Ганус (Гануш) — брат Вольфа, осів через 2 роки після брата[1]
- Якуб (пом. 1612)[6]
- Якуб (пом. бл. 1643) — доктор права, кавалер золотого острога[4]
- Якуб — бурмістр у 1637[7]
- Катаріна, чоловік — Мартин Никанор Анчевський
- Катаріна (Вольфович) — мати Яна Альнпека[8]
- Ян (Януш, Ганус?) 1547?
- Мельхіор[9]
- Ян (пом. 1653, Вольфович) — доктор філософії[1]
Шольц-Вольфовичі (Вольфовичі) ред.
- Йозеф, він і брати у 1595 році отримали шляхетство від цісаря Рудольфа ІІ[10]
- Катаріна (Катажина) — дружина Войцеха Домагалича[10]
- Ян — райця Львова, фундатор «вівтаря Шольц-Вольфовичів», зроблений близько 1595 року для Латинського собору Львова (нині — у лівій наві Покровської церкви),[11] виконаний скульптором Яном Зарембою (польський дослідник Збіґнєв Горнунґ припускав авторство Андреаса Бемера[11]).
- Ян — заповіт 25 червня 1605[1]
- Ян
- Дорота, дружина венеціанського консула Антоніо Массарі
- Катажина
- Сабіна
- Анна
- Марта, Джанні (Ян) Массарі[12]
Цікаво, що ред.
Ян Порохницький мав конфлікт з деякими львівськими райцями (зокрема, Март. Кампіаном, Еразмом Сикстом, Вольфовичем, Якубом Шольцом) стосовно маєтку Сигнівок, а потім відлучив їх від церкви. Оголошуючи це рішення з амвону львівської катедри, викликав протест парафіян, які силоміць стягнули його звідти. Тоді архієпископ відлучив ще й львів'ян і наказав замкнути костели міста, внаслідок чого львів'яни-католики почали відвідувати богослужіння в українських (православних) храмах. Зрозумівши, що не варто надалі продовжувати конфлікт, скасував свої попередні вироки.[13]
На вул. Коперника, біля тротуару, на схилі монастирського пагорба біля костелу та шпиталю святого Лазаря, є напівкругла, викладена цеглою ніша. У ній до середини 1950-х років діяв колодязь (нині ванна колодязя слугує квітником). Нішу прикрашають два кам'яні леви з гербами родин патриціїв Шольц-Вольфовичів та Кампіанів (скульптор Бернард Дікембош), які свого часу прикрашали стару львівську ратушу.[14][15]
Існувала оздоблена візерунком родова каплиця-гробівець[16] з тесаного каменю біля стіни латинської катедри Львова.[17]
Ян-Амор Тарновський через свого агента Йоба Братфуша (Претфуса) купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «січної» зброї, 17 возів «залізива», 115 штук вогнепальної зброї, аркебузу, ручні мушкети[18]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 45. (пол.)
- ↑ а б Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 15. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 53.
- ↑ а б Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku[недоступне посилання]… — S. 55. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]… — S. 73. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku[недоступне посилання]… — S. 54. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 30.
- ↑ Charewiczowa Ł. Alembek (także Alnpeck, Alnpech, Alnpecht, Almpek, Alempech, Alempeck, Allembege, Allembek) Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 74. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 49. (пол.)
- ↑ а б Dörflerówna A. Domagalicz, al. Wolfowicz Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 290. (пол.)
- ↑ а б Hornung Z. Bemer Andrzej, budowniczy… // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935 (reprint 1990). — T. I. — S. 420. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 46. (пол.)
- ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 42.
- ↑ Старовинні леви з давньої ратуші біля криниці. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ Світлина. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku[недоступне посилання]… — S. 55.
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]… — S. 33.
Джерела ред.
- Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — ISBN 978-617-629-024-7.
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. (пол.)
Посилання ред.
- Вівтар Шольц-Вольфовича. 16 ст. [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]