Шлезвізькі плебісцити
Шле́звізькі плебісци́ти (нім. Volksabstimmung in Schleswig; дан. Genforeningen, «возз'єднання») — два плебісцити населення, які пройшли 10 лютого і 14 березня 1920 року на території прусського Шлезвігу щодо приналежності цього регіону Німеччині або Данії. Організовані силами країн Антанти після поразки Німеччини у Першій Світовій війні. Проводилися на підставі умов Версальського договору від 28 червня 1919 року (статті 100—115, секція XII), що передбачали визначення майбутнього дансько-німецького кордону у Шлезвігу. Відбувалися у присутності спостерігачів від Франції, Великої Британії, Норвегії та Швеції. За результатами плебісциту більшість мешканців Північного Шлезвігу (Зона І: Апенрадський, Гадерслебенський, Зондебурзький повіти, північні райони Тондернського і Фленсбурзького повітів) проголосували за входження до складу Данії (74.9 %, 75.431 особа), в той час як жителі Центрального Шлезвігу обрали залишитися у Німеччині (80.2 %, 51,742 особи). Відповідно до цих результатів 15 червня 1920 року Північний Шлезвіг увійшов до складу Данії й отримав назву Південна Ютландія. Волевиявлення населення великих міст (таких як Тондерн, Апенраде, Зондербург) і південних районів Північного Шлезвігу, які прагнули залишитися у Німеччині, були проігноровані. 1921 року остаточно визначився новий дансько-німецький кордон. Завдяки плебісциту Данія змогла повернути собі частину територій, які втратила після дансько-німецької війни 1864 року.
| Шлезвізькі плебісцити | |
|---|---|
 Шлезвіг повертається до Данії (данська поштівка, 1920) | |
| Країна: | Німеччина |
| Місце: | Шлезвіг-Гольштейн (провінція) |
| Дата: | 10 лютого і 14 березня 1920 |
| Результат: | Північний Шлезвіг до Данії |
Передісторія
ред.Згідно з Празьким мирним договором від 23 серпня 1866 року Австрійська імперія поступилася герцогствами Шлезвіг і Гольшейн на користь Пруссії. Одна зі статей договору передбачала плебісцит населення у Північному Шлезвігу про приєднання до Данії або Пруссії, але цей пункт проігнорували, а через 12 років — скасували[1]. Паралельно, 27 вересня 1866 року Прусія уклала іншу угоду із великим герцогом Петером Ольденбурзьким, за якою він зрікався своїх претензій на спадщину у Шлезвігу й Гольштейні за 1 мільйон талерів[1]. 12 січня 1867 року Прусія об'єднала обидва герцогства, проголосивши створення Шлезвіг-Гольштинської провінції[1].
Результати
ред.
Згідно з роботою К. Альнора[2]
| Округи | Німецькою | Данською | За Німеччину | За Данію | ||
| % | голоси | % | голоси | |||
| Зона I (Північний Шлезвіг), 10 лютого 1920 | 25.1 % | 25,329 | 74.9 % | 75,431 | ||
| Повіт | Гадерслебен | Гадерслев | 16.0% | 6,585 | 84.0% | 34,653 |
| Місто | Гадерслебен | Гадерслев | 38.6% | 3,275 | 61.4% | 5,209 |
| Повіт | Апенраде | Оберно | 32.3% | 6,030 | 67.7% | 12,653 |
| Місто | Апенраде | Обенро | 55.1% | 2,725 | 44.9% | 2,224 |
| Повіт | Зондербург | Сендерборг | 22.9% | 5,083 | 77.1% | 17,100 |
| Містечко | Зондербург | Сендерборг | 56.2% | 2,601 | 43.8 % | 2,029 |
| Містечко | Августенбург | Августенборг | 48.0% | 236 | 52.0% | 256 |
| Північ повіту | Тондерн | Тендер | 40.9% | 7,083 | 59.1% | 10,223 |
| Містечко | Тондерн | Тендер | 76.5% | 2,448 | 23.5% | 750 |
| Містечко | Гойєр | Гейєр | 72.6% | 581 | 27.4% | 219 |
| Містечко | Люгумклостер | Легумклостер | 48.8% | 516 | 51.2% | 542 |
| Північ повіту | Фленсбург | Фленсборг | 40.6% | 548 | 59.4% | 802 |
| Зона II (Центральний Шлезвіг), 14 березня 1920 | 80.2 % | 51,742 | 19.8 % | 12,800 | ||
| Південь повіту | Тондерн | Тендер | 87.9% | 17,283 | 12.1% | 2,376 |
| Південь повіту | Фленсбург | Фленсбург | 82.6% | 6,688 | 17.4% | 1,405 |
| Місто | Фленсбург | Фленсборг | 75.2% | 27,081 | 24.8% | 8,944 |
| Північ повіту[de] | Гузум | Гусум | 90.0% | 672 | 10.0% | 75 |
Примітки
ред.- ↑ а б в Шлезвиг-Гольштиния [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.
- ↑ Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, Flensburg (Lutherhaus) 1925, DNB 578738325.
Бібліографія
ред.- Alberts, K. Volksabstimmung 1920. Als Nordschleswig zu Dänemark kam. Heide: Boyens Buchverlag, 2019.
- Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
- Grenzen in der Geschichte Schleswig-Holsteins und Dänemarks. (= Studien zur Wirtschafts- und Sozialgeschichte Schleswig-Holsteins. Band 42). 1. Auflage. Neumünster, 2006.
- Jessen-Klingenberg, M. Die Volksabstimmung von 1920 im historischen Rückblick. // Grenzfriedenshefte. Nr. 3, 1990, S. 210–217.
- Schlürmann, J. 1920. Eine Grenze für den Frieden. Die Volksabstimmung zwischen Deutschland und Dänemark. Kiel: Wachholtz, 2019.
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шлезвізькі плебісцити