Відкрити головне меню

Варлаам (Шишацький)

(Перенаправлено з Шишацький Варлаам)

Варлаа́м Шиша́цький (Шишацький Григорій Степанович (Стефанович)) (* 12.03.1750— † 1821) — церковний і громадський діяч. Єпископ волинський (від 1795 року) з кафедрою в Острозі, хоча іменувався Житомирським.

Варлаам
Народився 12 березня 1750(1750-03-12)
Шишаки, Полтавська область
Помер 1821
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)

Народився в сім'ї паламарчука Спасо-Преображенської церкви містечка Шишаки. Спочатку навчався у Переяславському колегіумі. Продовжив освіту у Києво-Могилянській академії.

Ректор Переяславського колегіуму (1783 — 1785). Ректор Новгород-Сіверської семінарії (1785 — 1787). Відзначився як поборник ідеї автокефальної руської (української та білоруської) православної церкви, незалежної від Москви й Польщі. Шишацького відправили подалі від України.

Архімандрит Новгородського Кирилівського монастиря (1789 — 1793), у 1793 р. — переведено до В'яжицького Миколаївського монастиря Новгородської єпархії.

У 1799 р. призначений єпископом Волинським і Житомирським, з 1805 р. — єпископ Могильовський та Вітебський, з 1808 р. — архієпископ.

Зусиллям Варлаама Шишацького 14 травня 1796 року в приміщеннях Свято-Преображенського Острозького монастиря (колишній монастир єзуїтів, згодом василіян) була відкрита Волинська духовна семінарія.

Після зайняття Могильова французькими військами 1812 р. Шишацький в кафедральному соборі присягнув на вірність Наполеону разом з усім духовенством. 1812 року позбавлений сану та засланий до Новгород-Сіверського монастиря за акт державної зради — складання присяги Наполеону. Не був ізольований — приймав у монастирі відвідувачів, які користалися його багатою бібліотекою. Член Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.

Помер своєю смертю 1821 року.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Н. Полонська-Василенко. Історія України. — Т. 2. — Київ, 1995. — С. 281.