Шизотиповий розлад особистості

хвороба

Шизотиповий розлад особистості (ШТРО) або просто шизотиповий розлад — психічний розлад, що характеризується соціальною тривогою[en], порушенням мислення[en], параноїдною ідейністю, дереалізацією, перехідним психозом з часто незвичайними переконаннями. Особам із даним розладом вкрай важко підтримувати близькі стосунки з людьми, вони уникають створення таких стосунків, головно через суб'єктивне переконання, що їхні близькі негативно до них ставляться. До симптомів розладу також належать своєрідні мовленнєві виверти та чудернацькі стилі одягу. Особи з ШТРО можуть дивно поводитись при спілкуванні: не відповідати або говорити до самого себе.[11]

Шизотиповий розлад особистості
Спеціальність психіатрія і психологія
Симптоми Магічне мислення[1], соціальна тривожністьd[1], параноя[2], когнітивна дисфункціяd[3] і reduced affect displayd[4]
Причини генетика, Травма дитинства і Нехтування дітьми
Ведення психотерапія[5][6][7], cognitive remediation therapyd[5], КПТ[8], Supportive psychotherapyd[7], метакогнітивна терапіяd[6], антидепресанти[9] і антипсихотичні препарати[10]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 6A22
МКХ-10 F21
MedlinePlus 001525
MeSH D012569
CMNS: Schizotypal personality disorder у Вікісховищі

Такі хворі часто тлумачать ситуації як чимось дивні або як такі, що мають незвичайне для них значення; серед цих осіб також поширені паранормальні та забобонні вірування. Особи з ШТРО часто звертаються за медичною допомогою з причини тривоги або депресії, а не дійсно наявного розладу особистості.[12] Шизотиповий розлад особистості трапляється в близько 3 % людей і є більш поширеним серед чоловіків.[13]

Хворі на шизотиповий розлад особистості часто зустрічаються серед родичів хворих на шизофренію, однак доказів генетичного походження і спадкового характеру хвороби немає. Травми дитинства і нехтування дітьми виступають очевидними біологічними і соціальними екзогенними факторами, внаслідок яких поступово розвивається соціальна, а згодом і психологічна дезінтеграція особистості.

Термін «шизотиповий» 1956 року вперше використав Шандор Радо як абревіатуру для «шизофренічний фенотип».[14] ШТРО належить до кластеру A розладів особистості («незвичайні, або ексцентричні розлади»).

Примітки ред.

  1. а б Clinical, cognitive, and social characteristics of a sample of neuroleptic-naive persons with schizotypal personality disorder
  2. Schizotypal personality questionnaire – brief revised (updated): An update of norms, factor structure, and item content in a large non-clinical young adult sample
  3. Generalized Cognitive Impairment in Male Adolescents With Schizotypal Personality Disorder
  4. Facial emotion recognition and facial affect display in schizotypal personality disorder
  5. а б https://ajp.psychiatryonline.org/doi/10.1176/appi.ajp.2018.18030349
  6. а б https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/pmh.1447
  7. а б https://psychiatryonline.org/doi/10.1176/appi.books.9781585625048.gg68
  8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9377061/
  9. Handbook of personality disorders : theory, research, and treatment
  10. A Dual Therapeutic Setting Model Experience for Schizotypal Personality Disorder in an Inpatient Unit
  11. Schacter, Daniel L., Daniel T. Gilbert, and Daniel M. Wegner. Psychology. Worth Publishers, 2010. Print.
  12. American Psychiatric Association; American Psychiatric Association; DSM-5 Task Force (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5 (English) . Arlington, VA: American Psychiatric Association. ISBN 978-0-89042-554-1. OCLC 830807378. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  13. Pulay, Attila J.; Stinson, Frederick S.; Dawson, Deborah A.; Goldstein, Risë B.; Chou, S. Patricia; Huang, Boji; Saha, Tulshi D.; Smith, Sharon M.; Pickering, Roger P. (2009). Prevalence, Correlates, Disability, and Comorbidity of DSM-IV Schizotypal Personality Disorder: Results From the Wave 2 National Epidemiologic Survey on Alcohol and Related Conditions. Primary Care Companion to The Journal of Clinical Psychiatry. Т. 11, № 2. с. 53—67. ISSN 1523-5998. PMC 2707116. PMID 19617934. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 22 лютого 2020.
  14. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 7 лютого 2017. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2020.