Шестун Фроїм Срулевич

радянський активіст єврейського руху, в'язень Сіону, музикант

Фроїм Срулевич Шестун (івр. אפרים שסטון‎, нар. 17 лютого 1930, Літин, Вінницька область, УРСР — пом. 29 січня 2020, Дімона, Ізраїль) — радянський активіст єврейського руху, в'язень Сіону, музикант.

Шестун Фроїм Срулевич
Народився17 лютого 1930(1930-02-17)
Літин, Вінницька область
Помер29 січня 2020(2020-01-29) (89 років)
Дімона, Беер-Шева[d], Південний округ, Ізраїль
Країна СРСР
 Ізраїль
Місце проживанняЛітин
Вінниця
П'ятигорськ
Ташкент
Львів
Жезказган
Дімона
Діяльністьмузикант, концертмейстер, цирульник, музичний педагог
Alma materЛьвівський музичний коледж імені С. Людкевича
Знання мовросійська і іврит
ЗакладВДПУ, Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського і 45-й експериментальний механічний завод
Нагороди

Біографія

ред.

Народився в містечку Літин Вінницької області 17 лютого 1930 року в родині робітника Шестуна Ізраїля Мордковича та домогосподарки Шестун Люби Фроїмівни. У дитинстві переїхав із батьками та сестрою Розалією до Вінниці, де батько знайшов роботу на хлібозаводі. До Другої світової війни почав навчатися у Вінницькій музичній школі № 1 за класом скрипки у Юхима Григоровича Брондза, учня народного артиста Української РСР Петра Столярського. З 1941 по 1945 рік був в евакуації в П'ятигорську і Ташкенті. Закінчивши у 1947 році музичну школу у Вінниці, вступив до Львівського музичного училища.

Коли у вересні 1948 року до Москви прибула перша посолка Ізраїлю у Радянському Союзі Голда Меїр, Фроїм Шестун загорівся ідеєю виїхати до Ізраїлю. Разом із Михайлом Шильцем, Феліксом Бергером, Леонідом Резніковим, Ізмаїлом Драком й іншими учнями та студентами Львова створив нелегальну організацію «Союз єврейської молоді» («СЄМ»)[1]. «Союз єврейської молоді» проголосив своєю метою домагатися дозволу на виїзд до Ізраїлю для боротьби за життя єврейської держави[2]. Учасниками організації було вирішено, що кожен із активістів має входити до групи з трьох осіб та голови. Усередині цього «осередку» планувалося пропагувати єврейську історію, іврит і всіляко стежити за політичним становищем молодої єврейської держави[3].

Шестуна разом з іншими членами організації було заарештовано навесні 1949 року УМДБ Львівської області та у липні того ж року засуджено Особливою нарадою НКВС СРСР на 10 років виправно-трудових таборів[4][5]. Термін ув'язнення відбував у Степлазі. Перебував на спільних роботах, будівництві залізниці, потім — музикант табірного оркестру та цирульник. 1951 року в Степлазі познайомився зі скрипалем-віртуозом Олександром Якуловим, з яким згодом дружив. У 1954 році, через 5 років та 8 місяців, був звільнений за недоведеністю злочину. Після звільнення відновився на навчанні у Львівському музичному училищі, яке закінчив екстерном у 1957 році.

Згодом працював на музично-педагогічному факультеті Вінницького державного педагогічного інституту, паралельно виконуючи роль концертмейстера оркестру Вінницького музично-драматичного театру та музичного колективу 45-го експериментального механічного заводу. У середині 1970-х років отримав посаду завідувача струнного відділу Вінницької дитячої музичної школи № 1. Серед його учнів: скрипковий майстер та викладач А. Сергієнко, концертмейстер театру опери та балету в Красноярську В. Покотилюк, І. Горін з симфонічного оркестру у Філадельфії, Л. Страхова з камерного ансамблю в італійському місті Риволі та багато інших.

З 1990 року — в Ізраїлі. У 1994 році Фроїм Шестун отримав звання «В'язень Сіону» і став провідним скрипачом камерного ансамблю «Камерата-Дімона»[6]. Помер 29 січня 2020 року в ізраїльському місті Дімоні.

Джерела

ред.
  • Бергер Ф. Є. Як це було … // Жертви війни та миру: Зб. / Упоряд. В. М. Грідін. — Одеса: Астропринт, 2000. — (Одеський «Меморіал»; вип. 10). — С. 63-95: портр.
  • Бергер Ф. Є. З листа до «Меморіалу» // Діти ГУЛАГу, 1918—1956 / сост. : С. С. Віленський та ін. — М.: Міжнар. фонд «Демократія», 2002. — С. 474. — (Росія. ХХ століття: Документи).
  • Семюель Дрейк, Фелікс Бергер. Трагедія покоління. Чикаго, Megatron USA, 2005. — C. 139.
  • Десять років єврейського національного відродження у пострадянських країнах: досвіт, проблеми, перспективи: Матеріали конференції. Київ. 28-30 серпня 2000 р. — К.: Інститут юдаїки, НБУВ. — 2001 р. — С. 325.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Первая конференция Бостонского общества «Мемориал», Boston University, 9 апр. 2006 г. : Основные доклады [Сост. и ред. В.Снитковский]; Бостон. о-во «Мемориал», Междунар. о-во «Мемориал» — Бостон, [2006] — С. 17.
  2. Сэмюэль Дрейк, Феликс Бергер. Трагедия поколения. Чикаго. 2005. С. 123.
  3. Семён ИЦКОВИЧ: «Комсомольцы-добровольцы…» [KOI]. www.vestnik.com. Процитовано 16 квітня 2021.
  4. Десять років єврейського національного відродження в пострадянських країнах: досвіт, проблеми, перспективи: Матеріали конференції. Київ. 28 −30 серпня 2000 р. — К.: Інститут юдаїки, НБУВ. — 2001 р.- С. 10.
  5. Докладная записка об оперативной ликвидации молодежных сионистских орнанизаций «СЕМ» и «Эйникайт» // ОГА СБУ, Киев, Ф.16, оп. 52, д. 0690, л.22.
  6. Камерата-Димона // NEGEV-Info. — 2009. — Число 15. — Июль. — С. 18.