Шемлей Йосип Федорович
Йо́сип Шемле́й (12 січня 1896, село Колиндяни, повіт Чортків, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія .svg){kind=small}
, нині Чортківський район, Тернопільська область, 
Україна — 26 січня 1969, село Колиндяни) — український мовознавець. Грекокатолик. Вільно володів українською, російською, польською, німецькою, чеською, грецькою, латинською мовами.
| Йосип Федорович Шемлей | |
|---|---|
| Народився | 12 січня 1896 Колиндяни, Чортківський повіт |
| Помер | 26 січня 1969 (73 роки) Колиндяни |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Львівський університет Яна Казимира |
| Вчене звання | кандидат філологічних наук |
| Батько | Федір Шемлей |
| Мати | Євдокія Шемлей (Боднар) |
| У шлюбі з | Юлія Пахолків |
| Діти | Мирослав Шемлей |
 Шемлей Йосип Федорович у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Батьки
ред.Батько — Федір Миколайович Шемлей. Мати — Євдокія Казимирівна Боднар.
Роки навчання
ред.1914 закінчив гімназійні студії в Станіславі. Рік працював вчителем у Колиндянах. Потім ще рік служив у австрійській армії. Ще два роки в Українській галицькій армії. 23 березня 1923 здав іспит зрілості як екстерніст. На основі цього іспиту визнано зрілим з поступом добрим до студій у школах академічних у Станіславі.
Праця
ред.У 1925—1930 роках студіює у Львівському університеті Яна Казимира. Учень Тадеуша Лера-Сплавінського та Яна Яніва. Згодом — асистент кафедри української філології (1929—1935), лектор української мови (1929—1937). Серед гуртківців студентів-україністів при Науковій секції Товариства прихильників освіти мав дружні відносини з Богданом-Ігорем Антоничем. Неодноразово їздив на наукові конгреси у Варшаву, де й запропонували роботу. Проте Йосиф не захотів приймати польське підданство і залишився працювати в Львові. У 1940—1941 — викладає українську мову у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Хвороба стала причиною того, що Йосиф повернувся в рідне село, де працює учителем німецької мови з 1945 по 1968. Відроджує драматичний гурток у Колиндянах.
Сімейне життя
ред.1946 одружується із землячкою Юлією Пахолків. Через рік народжується син Мирослав.
Звання
ред.8 вересня 1965 на засіданні кафедри української мови Львівського державного університету імені Франка присвоїли вчене звання доцента і вчений ступінь кандидата філологічних наук без захисту дисертації на основі друкованих і рукописних наукових робіт.
Наукові інтереси
ред.1940 року в словниковому секторі відділу мови Львівської філії Інституту мовознавства працював над створенням польсько-українського словника.
Пише праці з історії й діалектології української мови, зокрема про відприкметникові прислівники і генезу лемківських говірок[1]. Захоплюється історією української мови та діалектології, зокрема функціонуванням відприкметникових прислівників та генезою лемківських говірок («Z badań nad gwarą łemkowską»).
Список праць
ред.- Орудний однини жіночих іменників в українських говірках // Рідна мова, 1933. — С.89-92, 129-132.
- Нове «е» Соболевського чи Потебні? // Рідна мова, 1933. — С.175-180.
- Погляди Шевченка на Мазепу // Літературний часопис «Дажбог», Львів, квітень 1933.
- Дещо з вертепних колядок // Часопис «Діло», Львів, 15 січня 1934.
- З народних говірок, святкове число щоденника // Новий час, Львів, 7 квітня 1934.
- Про давні релігійні секти на Україні // Життя і Знання, Львів, липень 1934.
- Хто такі старовіри // Життя і Знання, Львів, жовтень 1934.
Примітки
ред.- ↑ http://izbornyk.org.ua/encycl/euii302.htm [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] - Наукові праці
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10. — Париж — Нью-Йорк, 1984.
- Szemlej J. Z badań nad gwarą łemkowską // Lud Słowiański. — T. 3, z. 2. — Kraków, 1934.
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |