Шейнін Лев Романович
Шейнин Лев Романович
Народився12 (25) березня 1906(1906-03-25)
с. Брусановка, Велізький повіт, Вітебська губернія, Російська імперія (зараз — Смоленська область РФ)
Помер11 травня 1967(1967-05-11) (61 рік)
м. Москва, СРСР
ПохованняНоводівочий цвинтар, Москва
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьпрозаїк, кіносценарист
Alma materМДУ і Вищий літературно-художній інститутd
Мова творівросійська
Напрямоксоціалістичний реалізм
Жанрдетектив
Magnum opusQotild
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія

Ше́йнін Лев Рома́нович (12 (25) березня 1906(19060325) с. Брусановка — 11 травня 1967, м. Москва) — радянський юрист, письменник і кіносценарист. Кавалер ордена Леніна, ордена Трудового Червоного Прапора, ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня, нагороджений медалями СРСР. Лауреат Сталінської премії (1949).

Свої перші оповідання написав у перервах між роботою в Генеральній Прокуратурі СРСР, де він працював старшим слідчим з особливо важливих кримінальних справ. Увійшов до новітньої історії як один із обвинувачувачів від радянської сторони на Нюрнберзькому процесі (1946—1947).

У 1949 році Шейніна заарештували як «безрідного космополіта і резидента американських та міжнародних сіоністських спецслужб». Він витримав чотири роки катувань у спецв'язницях МДБ, аж доки після смерті Сталіна його не амністували, а згодом реабілітували, відправивши з основної роботи на пенсію[1].

Примітки

ред.

Книги

ред.
  • Лев Шейнін. Давній знайомий. Оповідання і повісті. Київ 1959, Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». 676 сторінок. Наклад — 100 000.

Посилання

ред.