Вікіпедія

Шевченко Анастасія Нукзаріївна

Анастасія Нукзаріївна Шевченко (нар. 23 жовтня 1979)[1] — російська громадська і політична діячка. Перша в Росії людина, на яку заведено кримінальну справу за звинуваченням в участі в діяльності організації, визнаної на території Росії небажаною.[2][3][4] Визнана політичною ув'язненою[1] та в'язнею совісті.[5] Лауреатка премії Бориса Нємцова за 2019.[6]

Шевченко Анастасія Нукзаріївна
Анастасия Нукзариевна Шевченко
Народилася23 жовтня 1979(1979-10-23) (45 років)
Джида, Джидинський район, Бурятія, Росія
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
Діяльністьжурналістка
Знання мовросійська

Біографія

ред.

Батько Нугзарі Сухіташвілі був військовим, мати Тамара Грязнова працювала вчителем російської та літератури. Анастасія Шевченка народилася у селищі Джіда Джидинського району Бурятії.[7] У Джіді познайомилася із майбутнім чоловіком Олександром Шевченком. Закінчила Іркутський лінгвістичний університет із червоним дипломом. Після народження старшої доньки молода родина переїхала до станиці Єгорлицька Ростовської області, де народилася друга дочка та син. У Єгорлицькій Анастасія працювала журналістом у місцевій газеті та на телебаченні, деякий час була членом КПРФ. 5 листопада 2010 року під час бійні у станиці Кущовської був по-звірячому вбитий знайомий Анастасії Володимир Мироненко та його родина. Після народження сина Анастасія роз'їхалася з чоловіком і поступово почала займатися громадською діяльністю.[8]

У різні роки Анастасія Шевченко працювала заввідділом телемовлення МУП РТ «Зоря» та старшим інспектором організаційно-територіального відділу Виборчої комісії Ростовської області.

З 2017 року до лютого 2018 року була координатором ростівського відділення руху «Відкрита Росія».[9] Під час президентських виборів 2018 року Анастасія Шевченко очолювала регіональний штаб Ксенії Собчак, очолила регіональне відділення партії «Громадянська ініціатива».[10][11][12] На конференції «Відкритої Росії», що відбулася відразу після президентських виборів, увійшла до федеральної ради руху.[13] У січні 2018 року Анастасію Шевченка затримали за розклеювання передвиборчої реклами на підтримку Собчак.[14]

У червні 2018 року стала одним з авторів та виконавців акції проти пенсійної реформи «Обібрали до трусів».[15][16][17]

12 червня 2019 року Анастасія Шевченка удостоїлася премії Бориса Нємцова за сміливість у відстоюванні демократичних цінностей. Церемонія вручення відбулася у Бонні, премію отримала дочка Анастасії Влада Шевченка. У шортлисті премії були засновник Фонду боротьби з корупцією Олексій Навальний, голова чеченського відділення «Меморіалу» Оюб Тітієв та історик Юрій Дмитрієв.[6]

Написала книгу «Небажана», яка була видана в серпні 2021.[18][19]

Кримінальне переслідування

ред.

26 квітня 2017 року Генеральна прокуратура Росії визнала небажаними організаціями зареєстровані у Великій Британії організації Otkrytaya Rossia та Open Russia Civic Movement, а також Institute of Modern Russia, Inc (США), очолюваний сином Ходорковського Павлом. На думку відомства, всі три організації причетні до здійснення "спеціальних програм і проєктів з метою дискредитації результатів виборів, що проходять у Росії, визнання їх результатів нелегітимними» та «інспірування протестних виступів та дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації, що становить загрозу основ конституційного ладу Російської Федерації та безпеки держави».

Анастасії Шевченка було висунуто звинувачення за статтею 284.1 КК РФ, якою передбачено, що якщо людина двічі протягом одного року отримує адміністративні стягнення за участь у діяльності небажаної організації, то наступним етапом може стати порушення кримінальної справи.

У січні 2019 року пройшли обшуки в активістів «Відкритої Росії» у Пскові, Казані, Ростові-на-Дону, Ульяновську.[20][21] Зокрема, 21 січня відбувся обшук будинку в Анастасії Шевченко.[22][23] Після цього її було затримано, 23 січня за рішенням Ленінського районного суду Ростова-на-Дону її помістили під домашній арешт.[24] 29 січня Ростівський обласний суд залишив рішення нижчестоящої інстанції про приміщення під домашній арешт у силі.[25]

31 січня у звірівській міській лікарні померла старша дочка Анастасії Аліна.[26] Вона потрапила в реанімацію на два дні раніше і слідчий дозволив Анастасії її відвідати. 1 лютого співчуття у зв'язку зі смертю дочки Анастасії Шевченка висловив прессекретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков.[27][28]

24 січня переслідування Анастасії Шевченка засудила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch.[29] 25 січня визнана в'язнею совісті міжнародною організацією Amnesty International.[5] 7 лютого низка членів президентської Ради з прав людини (СПЛ) та низка правозахисних організацій виступили на підтримку активістів Анастасії Шевченка та В'ячеслава Єгорова[30] . Того ж дня стурбованість з приводу кримінального переслідування висловила місія США при ОБСЄ.[31] 8 лютого правозахисний центр «Меморіал» визнав Анастасію Шевченка переслідуваною за політичними мотивами (політичною ув'язненою).[32][33][34]

15 березня Ленінський районний суд Ростова-на-Дону продовжив домашній арешт для Анастасії Шевченка до 17 червня 2019 року.[35][36][37]

13 травня голова «Відкритої Росії» Анастасія Буракова оголосила про участь Анастасії Шевченка у виборах міську думу Ростова-на-Дону щодо виборчого округу № 14. При цьому Шевченко продовжувала перебувати під домашнім арештом.[38][39] 2 серпня ТВК відмовив їй у реєстрації на виборах.[40]

14 червня Ленінський районний суд Ростова-на-Дону продовжив домашній арешт для Анастасії Шевченка на три місяці до 17 вересня.[41][42] 16 серпня домашній арешт вкотре продовжено до 20 жовтня 2019 року.[43]

Під час перебування під домашнім арештом, Центром протидії екстремізму ГУ МВС Росії по Ростовській області в спальні Анастасії Шевченка була встановлена прихована відеокамера.[44]

18 лютого 2021 року Жовтневий районний суд Ростова-на-Дону засудив Анастасію Шевченка до 4 років позбавлення волі умовно.[45] У день винесення вироку в Ростов-на-Дону приїхала Ксенія Собчак, щоби підтримати Анастасію.[46]

У серпні 2021 року Ленінський районний суд пом'якшив вирок — до трьох років позбавлення волі умовно.[47]

У грудні 2022 року суд заочно змінив умовний строк на 3 роки колонії.[48]

Еміграція

ред.

У серпні 2022 року Анастасія Шевченко повідомила, що покинула Росію і разом із дітьми переїхала до Вільнюса.[49] Після цього кримінально-виконавча інспекція передала матеріали МВС, оскільки Шевченко «ухилилася від виконання призначеного їй покарання» і її оголосили в розшук.[50]

Акції підтримки

ред.

З 1 лютого розпочалися протестні акції на підтримку Анастасії Шевченка. Перша акція пройшла в Ростові-на-Дону.[51]

10 лютого Москві, Петербурзі, Єкатеринбурзі, Казані, Ярославлі, Іваново, Тамбові пройшли акції на підтримку Анастасії Шевченка під загальною назвою «Марш материнського гніву», на акціях у Москві та Петербурзі поліція провела затримання.[52][53][54] 24 лютого в Москві під час Маршу пам'яті Бориса Нємцова вийшла окрема колона з вимогою припинити кримінальне переслідування цивільних та політичних активістів, у тому числі Анастасії Шевченка.[55][56]

30 березня 2019 року конференція руху «Відкрита Росія» ухвалила заяву з вимогою припинити кримінальне переслідування Анастасії Шевченка.[57] Того ж дня рух оголосив про свою ліквідацію для захисту своїх активістів від кримінального переслідування.[58]

Бібліографія

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б «Мемориал» признал активистку «Открытой России» Анастасию Шевченко политической заключенной
  2. ↑ Первое в России дело о нежелательной организации возбуждено в Ростове
  3. ↑ Активистку «Открытой России» арестовали. Впервые за «нежелательную организацию»
  4. ↑ В России возбудили уголовное дело о работе «нежелательной организации»
  5. ↑ а б Amnesty International признала Анастасию Шевченко узницей совести
  6. ↑ а б Премии Фонда Бориса Немцова удостоилась Анастасия Шевченко
  7. ↑ В Ростове-на-Дону похоронили дочь активистки «Открытой России» из Бурятии
  8. ↑ «Ей пришлось самой встать впереди всех». Ростовское дело Анастасии Шевченко
  9. ↑ Координатор «Открытой России» в Ростове оставила пост из-за сторонников Навального
  10. ↑ «Делаю это с радостью»: в Ростове выбрали руководителя предвыборного штаба Собчак
  11. ↑ Без шума и креатива. От ростовских штабов кандидатов в президенты не стоит ждать ярких PR-акций
  12. ↑ От незаконного до смешного. Голосование в Ростовской области и на Кубани прошло без заметных нарушений
  13. ↑ «Хочу конструктивно работать, а не просто стоять с плакатом»: ростовчанка вошла в федеральный совет «Открытой России». Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  14. ↑ В Ростове задержали руководителя штаба Собчак
  15. ↑ «Обобрали до трусов»: в Ростове протестуют против повышения пенсионного возраста
  16. ↑ Ростовская активистка вызвана в полицию после флешмоба «Обобрали до трусов»
  17. ↑ «Обобрали до трусов». Голышом против пенсионной реформы
  18. ↑ «Нежелательная»: Отрывок из книги активистки «Открытой России» Анастасии Шевченко. Wonderzine. 24 серпня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  19. ↑ «Я думала только о том, что мой ребенок там совсем один» Анастасию Шевченко впервые в России судили за работу в «нежелательной» организации. Фрагмент книги, в котором ее не сразу отпускают к умирающей дочери. Meduza (рос.). Процитовано 25 жовтня 2021.
  20. ↑ Задержания и обыски у активистов «Открытой России»
  21. ↑ В «Открытой России» устроили обыски. Возбуждено первое уголовное дело о работе «нежелательной» организации
  22. ↑ В Ростове прошли обыски у активистов движения «Открытая Россия»
  23. ↑ Закрытка. В Ростове задержана член федерального совета «Открытой России»
  24. ↑ Анастасию Шевченко из «Открытой России» заключили под домашний арест на месяц
  25. ↑ Анастасия Шевченко оставлена под домашним арестом
  26. ↑ В аппарате детского омбудсмена подтвердили смерть дочери активистки «Открытой России»
  27. ↑ Песков выразил соболезнования в связи со смертью дочери активистки «Открытой России»
  28. ↑ Песков выразил соболезнования в связи со смертью дочери активистки Шевченко
  29. ↑ Russia: First Criminal Case under ‘Undesirables’ Law. Human Rights Watch (англ.). 24 січня 2019. Процитовано 24 червня 2020.
  30. ↑ Правозащитники вступились за активистов Анастасию Шевченко и Вячеслава Егорова. Члены СПЧ намерены добиваться отмены «неконституционных уголовных статей»
  31. ↑ On the Criminal Charges Filed by Russia against Anastasia Shevchenko under its «Undesirable Organization» Legislation
  32. ↑ «Мемориал» признал политической заключенной активистку «Открытой России» Шевченко, на которую завели дело о «нежелательной» организации
  33. ↑ Активистка «Открытой России» Анастасия Шевченко признана политзаключенной
  34. ↑ «Мемориал» признал члена «Открытой России» Анастасию Шевченко преследуемой по политическим мотивам. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 1 квітня 2023.
  35. ↑ Активистке «Открытой России» Анастасии Шевченко продлили домашний арест. Суд отказался разрешить ей водить детей в школу. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2023.
  36. ↑ Ростовский суд продлил домашний арест Анастасии Шевченко
  37. ↑ Ростовской правозащитнице Анастасии Шевченко продлили меру пресечения
  38. ↑ Арестованная Анастасия Шевченко намерена участвовать в выборах в гордуму Ростова
  39. ↑ Анастасия Шевченко идёт на выборы в городскую думу Ростова-на-Дону
  40. ↑ Активистку «Открытой России» Анастасию Шевченко не допустили к выборам
  41. ↑ Арест Анастасии Шевченко продлен на три месяца
  42. ↑ Анастасии Шевченко продлили домашний арест ещё на три месяца
  43. ↑ Суд продлил домашний арест Анастасии Шевченко до 20 октября
  44. ↑ Российские борцы с экстремизмом месяцами тайно снимали активистку в её спальне / lenta.ru, 18 января 2020
  45. ↑ Суд в Ростове-на-Дону назначил члену «Открытой России» Анастасии Шевченко четыре года условно по делу о «нежелательной организации». Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 1 квітня 2023.
  46. ↑ «Следила за делом с начала». Собчак — о том, почему приехала на приговор к ростовчанке Шевченко
  47. ↑ Ростовской активистке Шевченко смягчили приговор
  48. ↑ Кристина Федичкина (20 грудня 2022). Бывшая активистка «Открытой России» Анастасия Шевченко заочно приговорена к трем годам колонии. Коммерсантъ.
  49. ↑ Бывшая активистка «Открытой России» Анастасия Шевченко уехала из страны
  50. ↑ МВД объявило в розыск осужденную по делу о «нежелательной организации» Анастасию Шевченко
  51. ↑ В Ростове прошел пикет в поддержку арестованной Анастасии Шевченко
  52. ↑ Была ли у вас мать, подпоручик?
  53. ↑ «Марш материнского гнева» в поддержку Анастасии Шевченко
  54. ↑ В городах России прошел «Марш материнского гнева». Есть задержанные
  55. ↑ Участники марша памяти Немцова в Москве призвали освободить политзаключенных
  56. ↑ «Не только помнить, но и что-то делать». Акции памяти Бориса Немцова
  57. ↑ Председателем «Открытой России» стала юрист Анастасия Буракова. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2023.
  58. ↑ «Для защиты активистов это необходимо». «Открытая Россия» объявила о своей ликвидации. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевченко_Анастасія_Нукзаріївна&oldid=40831651