Шахове (Покровський район)

Шахове (до 1919 року — Казенно-Торсько-Олексіївське; у 1919—2016 роках — Октябрське) — село в Україні, центр Шахівської сільської територіальної громади Добропільського району Донецької області.

село Шахове
Герб
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район/міськрада	Добропільський район
Громада	Шахівська сільська громада
Код КОАТУУ	1422087701
Облікова картка	Октябрське
Основні дані
Населення	899
Поштовий індекс	85050
Телефонний код	+380 6277
Географічні дані
Географічні координати	48°27′53″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	85050, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Шахове, вул. М. Ф. Чернявського, буд. 14
Карта
Шахове
Шахове

Назва

Перше офіційна назва села Шахове Олексіївка. Під такою назвою село згадується у всіх джерелах з кінця 18 до початку 19 століття. І тільки в середині XIX століття стали вживати назву Шахово як дублююча назва. Назва Шахово ніколи офіційно не вживалася й залишалася суто народною.

Історія

Докладніше: Історія села Шахове

Заснування

Шахове на карті складеної в 1790-х роках.

Село капітана Олексія Григоровича Шахова. У селі в 1781 році було 40 дворів, проживало 117 чоловіків і 108 жінок.

Церкву в ім'я Святої Живоначальної Трійці в селі побудували в 1785 році на кошти А. Г. Шахова. Під церкву було виділено 33 десятини землі. За відомостями 1859 року в селі поміщика Л. А. Шахова було вже 70 дворів з населенням 219 чоловіків і 287 жінок. Була православна церква і три заводи. Ще одна деталь: у «Списку місць, придатних до розташування різних штабів, ротних і ескадронних» числяться 62 двори в селі Казенно-Торському Бахмутського повіту для розміщення піхоти. Колишня назва — Торська Олексіївка.

У 1867 році Л. А. Шахов був представником від землевласників у Бахмутському повітовому земському зібранні. У 1868 році в селі народився майбутній поет Н. Ф. Чернявський, видавець першої книги на Донбасі. З 1880 року тут почали функціювати воскосвічковий і воскобойлільний заводи з продуктивністю в 13 тисяч рублів. У 1895 році земським начальником, який курирував Торський-Олексіївську волость, був корнет запасу кавалер Ф. А. Бантиш. Згідно з адміністративно-територіальною реформою 1866—1867 років Торський-Олексіївське стає волосним центром (деякі краєзнавці стверджують, що це відбулося відразу після 1861 року, як у випадку Гришине).  За відомостями 1908 року в селі було 190 дворів, проживало 596 чоловіків та 589 жінок. До 1911 року в Казенно-Торський-Олексіївської волості було 1227 дворів з населенням 9500 осіб.

Першу школу відкрито у 1900 р. у сільській хаті з двох кімнат. В 1903 році збудовано нове приміщення початкової школи. В селі працював волосний фельдшерський пункт.

У 1905 р. селяни поміщика Шахова розграбували його маєток. Репресії проведені Шаховим не повернули йому майна. Він продав свої землі заможнім селянам і німецьким колоністам, а сам виїхав.

У 1906 році в селі була збудована земська лікарня, яка працює й понині.

Період Української революції

У лютому 1918 року виконком Дружківського Ради делегує одного з членів Ради в Казенно-Торський Олексіївську волость «для влаштування селянських Рад», і надає йому право конфіскувати... заходи допомоги найбіднішому селянству в засіву землі і підготував створення фонду для ремонту селянського інвентарю.

Тремба І. Т.

Радянська влада була встановлена у 1917 р., велику роль у цьому відіграли робітники Дружківки Юрченко, Тремба Денисенко, всі вони загинули у 1919 році. М. П. Денисенка, комісара 2-го полку 14-ї дивізії залишили в селі для встановлення радянської влади. Він став першим головою волвиконкому. Був організований бойовий загін для боротьби з білогвардійцями, махновцями та бандами Роговського. Були створені комуни на базі поміщицьких маєтків у селах Ворошилове, Артема. Був створений волосний комітет і продзагін під керівництвом Тремби.

У 1919 році створено комітет бідноти на чолі з А. Т. Шевченко. У 1919 році село отримало назву Октябрське.

19 липня 1919 загін Червоного козацтва вибив воєнногвардійський і піхотний полк денікінців із села Шахово, захопили 15 кулеметів, полонених і коней.

15 липня 1920 ліва піхотна група махновців на чолі з Клейном з'єднався з махновським штармом у с. Шахово, де була виділена спеціальна військова комісія з 11 осіб виборних від частин під головуванням Белаша, щоб з'ясувати причини поразки Клейна під Курахівкою. Комісія встановила:

На стоянці Клейн поводився безтурботно, не виставив спостерігачів і застав. Був поганий зв'язок і розвідка між групами, вночі утворився розрив між кавалерію та піхотою.

Спочатку комісія винесла Клейну смертний вирок, але потім замінила на сувору догану та перевела до полку, в якому був, між іншим, батальйон (600 осіб) китайців, латишів, повстанців інших національностей.

У 1921 році в селі махновці ліквідували дружковка-костянтинівський продзагін, а ще раніше комісара Юрченка.

Період УРСР

У 1929 р. був створений колгосп-гігант ім. Леніна.

У боротьбі проти гітлерівців у роки Німецько-радянської війни брали участь 280 жителів, з них 120 загинули, 150 нагороджені орденами й медалями.

У 1947 році в Жовтневому споруджено пам'ятник на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, загиблих у боях з німецько-нацистськими загарбниками.

В 1950—1960 роках у селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Росія», ще в селі було декілька цегляних заводів.

Незалежна Україна

Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

27 липня 2015 року село ввійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.

ЗОШ I—III ступенів

Перша школа відкрита в 1900 р. Спочатку вона розміщувалась у селянській хаті. В 1930 р. побудоване нове приміщення школи. У 1937 р. школа стала семирічною. У 1971 р. збудоване типове приміщення нової середньої школи, інтернат і будинок для вчителів.

Релігія

• Церква Святої Живоначальної Трійці

Персоналії

• Шахов Олексій Григорович — перший власник села, яке отримало назву від його прізвища.

У селі народився український поет Микола Федорович Чернявський.

• Юрченко Клімент — перший голова волосної ради 1918 року, комісар волості 1920—1921 (1897—1921).

Влада

Волосні старшини

• Гайдук Андрій Петрович — 1917.

Жертви сталінських репресій

• Зоненко Йосип Порфирович, 1907 року народження, с. Октябрське Добропільського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Командир госпвзводу артилерійського парку 40-ї стрілецької дивізії. Заарештований 28 червня 1937 року. Засуджений військовою колегією Верховного Суду СРСР до розстрілу з конфіскацією майна та позбавленням звання лейтенанта. Вирок приведений до виконання 8 березня 1938 року. Реабілітований у 1966 році.
• Киященко Михайло Петрович, 1890 року народження, с. Октябрське Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Робітник радгоспу «Маяк». Заарештований 4 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1990 році.

Підприємства

• ЗАТ «Глини Донбасу»

• ЗАТ «Вогнеупорнеруд»

• ТОВ «Шахове»

Джерела

• Добропільська районна централізована бібліотечна система Центральна бібліотека. «Береже пам'ять село» Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах. Частина 2. Добропілля 2016.
• Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. — Донецьк: Каштан, 2010. — 160 с., 16 іл.  Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».
• http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=46&t=1229&start=15
• Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367 с.
• http://www.06277.com.ua/news/974971