Шахове (Покровський район)
Ця стаття являє собою сирий переклад з іншої мови. Можливо, вона створена машинним перекладом або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (січень 2015) |
Шахове (до 1919 року — Казенно-Торсько-Олексіївське; у 1919—2016 роках — Октябрське) — село в Україні, центр Шахівської сільської територіальної громади Добропільського району Донецької області.
село Шахове | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Донецька область | ||
Район/міськрада | Добропільський район | ||
Громада | Шахівська сільська громада | ||
Код КОАТУУ | 1422087701 | ||
Облікова картка | Октябрське | ||
Основні дані | |||
Населення | 899 | ||
Поштовий індекс | 85050 | ||
Телефонний код | +380 6277 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°27′53″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д. / 48.46472° пн. ш. 37.34917° сх. д.Координати: 48°27′53″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д. / 48.46472° пн. ш. 37.34917° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 85050, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Шахове, вул. М. Ф. Чернявського, буд. 14 | ||
Карта | |||
НазваРедагувати
Перше офіційна назва села Шахове Олексіївка. Під такою назвою село згадується у всіх джерелах з кінця 18 до початку 19 століття. І тільки в середині XIX століття стали вживати назву Шахово як дублююча назва. Назва Шахово ніколи офіційно не вживалася й залишалася суто народною[1].
ІсторіяРедагувати
Докладніше: Історія села Шахове
ЗаснуванняРедагувати
Село капітана Олексія Григоровича Шахова. У селі в 1781 році було 40 дворів, проживало 117 чоловіків і 108 жінок.
Церкву в ім'я Святої Живоначальної Трійці в селі побудували в 1785 році на кошти А. Г. Шахова. Під церкву було виділено 33 десятини землі. За відомостями 1859 року в селі поміщика Л. А. Шахова було вже 70 дворів з населенням 219 чоловіків і 287 жінок. Була православна церква і три заводи. Ще одна деталь: у «Списку місць, придатних до розташування різних штабів, ротних і ескадронних» числяться 62 двори в селі Казенно-Торському Бахмутського повіту для розміщення піхоти. Колишня назва — Торська Олексіївка.
У 1867 році Л. А. Шахов був представником від землевласників у Бахмутському повітовому земському зібранні.[2] У 1868 році в селі народився майбутній поет Н. Ф. Чернявський, видавець першої книги на Донбасі. З 1880 року тут почали функціювати воскосвічковий і воскобойлільний заводи з продуктивністю в 13 тисяч рублів. У 1895 році земським начальником, який курирував Торський-Олексіївську волость, був корнет запасу кавалер Ф. А. Бантиш. Згідно з адміністративно-територіальною реформою 1866—1867 років Торський-Олексіївське стає волосним центром (деякі краєзнавці стверджують, що це відбулося відразу після 1861 року, як у випадку Гришине). За відомостями 1908 року в селі було 190 дворів, проживало 596 чоловіків та 589 жінок. До 1911 року в Казенно-Торський-Олексіївської волості було 1227 дворів з населенням 9500 осіб.
Першу школу відкрито у 1900 р. у сільській хаті з двох кімнат. В 1903 році збудовано нове приміщення початкової школи. В селі працював волосний фельдшерський пункт.
У 1905 р. селяни поміщика Шахова розграбували його маєток. Репресії проведені Шаховим не повернули йому майна. Він продав свої землі заможнім селянам і німецьким колоністам, а сам виїхав.
У 1906 році в селі була збудована земська лікарня, яка працює й понині.
Період Української революціїРедагувати
У лютому 1918 року виконком Дружківського Ради делегує одного з членів Ради в Казенно-Торський Олексіївську волость «для влаштування селянських Рад», і надає йому право конфіскувати... заходи допомоги найбіднішому селянству в засіву землі і підготував створення фонду для ремонту селянського інвентарю.
Радянська влада була встановлена у 1917 р., велику роль у цьому відіграли робітники Дружківки Юрченко, Тремба Денисенко, всі вони загинули у 1919 році. М. П. Денисенка, комісара 2-го полку 14-ї дивізії залишили в селі для встановлення радянської влади. Він став першим головою волвиконкому. Був організований бойовий загін для боротьби з білогвардійцями, махновцями та бандами Роговського. Були створені комуни на базі поміщицьких маєтків у селах Ворошилове, Артема. Був створений волосний комітет і продзагін під керівництвом Тремби.
У 1919 році створено комітет бідноти на чолі з А. Т. Шевченко. У 1919 році село отримало назву Октябрське.
19 липня 1919 загін Червоного козацтва вибив воєнногвардійський і піхотний полк денікінців із села Шахово, захопили 15 кулеметів, полонених і коней.
15 липня 1920 ліва піхотна група махновців на чолі з Клейном з'єднався з махновським штармом у с. Шахово, де була виділена спеціальна військова комісія з 11 осіб виборних від частин під головуванням Белаша, щоб з'ясувати причини поразки Клейна під Курахівкою. Комісія встановила:
На стоянці Клейн поводився безтурботно, не виставив спостерігачів і застав. Був поганий зв'язок і розвідка між групами, вночі утворився розрив між кавалерію та піхотою.
Спочатку комісія винесла Клейну смертний вирок, але потім замінила на сувору догану та перевела до полку, в якому був, між іншим, батальйон (600 осіб) китайців, латишів, повстанців інших національностей[3].
У 1921 році в селі махновці ліквідували дружковка-костянтинівський продзагін, а ще раніше комісара Юрченка.
Період УРСРРедагувати
У 1929 р. був створений колгосп-гігант ім. Леніна.
У боротьбі проти гітлерівців у роки Німецько-радянської війни брали участь 280 жителів, з них 120 загинули, 150 нагороджені орденами й медалями.
У 1947 році в Жовтневому споруджено пам'ятник на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, загиблих у боях з німецько-нацистськими загарбниками.
В 1950—1960 роках у селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Росія», ще в селі було декілька цегляних заводів.
Незалежна УкраїнаРедагувати
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[4].
27 липня 2015 року село ввійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.
ЗОШ I—III ступенівРедагувати
Перша школа відкрита в 1900 р. Спочатку вона розміщувалась у селянській хаті. В 1930 р. побудоване нове приміщення школи. У 1937 р. школа стала семирічною. У 1971 р. збудоване типове приміщення нової середньої школи, інтернат і будинок для вчителів.
РелігіяРедагувати
ПерсоналіїРедагувати
- Шахов Олексій Григорович — перший власник села, яке отримало назву від його прізвища.
У селі народився український поет Микола Федорович Чернявський.
- Юрченко Клімент — перший голова волосної ради 1918 року, комісар волості 1920—1921 (1897—1921).
ВладаРедагувати
Волосні старшиниРедагувати
- Гайдук Андрій Петрович — 1917.[5]
Жертви сталінських репресійРедагувати
- Зоненко Йосип Порфирович, 1907 року народження, с. Октябрське Добропільського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Командир госпвзводу артилерійського парку 40-ї стрілецької дивізії. Заарештований 28 червня 1937 року. Засуджений військовою колегією Верховного Суду СРСР до розстрілу з конфіскацією майна та позбавленням звання лейтенанта. Вирок приведений до виконання 8 березня 1938 року. Реабілітований у 1966 році.
- Киященко Михайло Петрович, 1890 року народження, с. Октябрське Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Робітник радгоспу «Маяк». Заарештований 4 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1990 році.
ПідприємстваРедагувати
- ЗАТ «Глини Донбасу»[6]
- ЗАТ «Вогнеупорнеруд»[7]
- ТОВ «Шахове»
ДжерелаРедагувати
- Добропільська районна централізована бібліотечна система Центральна бібліотека. «Береже пам'ять село» Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах. Частина 2. Добропілля 2016.
- Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. — Донецьк: Каштан, 2010. — 160 с., 16 іл. Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».
- http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=46&t=1229&start=15
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367 с.
- http://www.06277.com.ua/news/974971
ПриміткиРедагувати
- ↑ Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже память село" Стр 25
- ↑ «Пам'ятна книжка Катеринославської губернії» 1867
- ↑ В. Ф. Белаш, А. В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр 93
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування
- ↑ Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1917 год. – Екатеринослав, 1917. Стр 405
- ↑ http://clays.prat.ua/emitents/reports/year/2011/7_zasn_ur
- ↑ http://ua.kompass.com/c/огнеупорнеруд-зао/ua059718/
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |