Відкрити головне меню

Шахове (Добропільський район)

село в Донецькій області

Шахове (до 1919 року — Казенно-Торсько-Олексіївське; у 1919—2016 роках — Октябрське) — село в Україні, центр Шахівської сільської територіальної громади Добропільського району Донецької області.

село Шахове
Shahivska gromada gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Добропільський район
Громада Шахівська сільська громада
Код КОАТУУ 1422087701
Облікова картка Октябрське 
Основні дані
Населення 899
Поштовий індекс 85050
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°27′53″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д. / 48.46472° пн. ш. 37.34917° сх. д. / 48.46472; 37.34917Координати: 48°27′53″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д. / 48.46472° пн. ш. 37.34917° сх. д. / 48.46472; 37.34917
Місцева влада
Адреса ради 85050, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Шахове, вул. М. Ф. Чернявського, буд. 14
Карта
Шахове. Карта розташування: Україна
Шахове
Шахове
Шахове. Карта розташування: Донецька область
Шахове
Шахове

НазваРедагувати

Перше офіційна назва села Шахове Олексіївка. Під такою назвою село згадується у всіх джерелах з кінця 18 до початку 19 століття. І тільки в середині 19 століття стали вживати назву Шахово як дублююча назва. Назва Шахово ніколи офіційно не вживалося воно залишалося суто народним.[1]

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Історія села Шахове

ЗаснуванняРедагувати

Село капітана Олексія Григоровича Шахова. У селі в 1781 році було 40 дворів, проживало 117 чоловіків і 108 жінок.

Церкву в ім'я Святої Живоначальної Трійці в селі побудували в 1785 році на кошти А.Г. Шахова. Під церкву було виділено 33 десятини землі. За відомостями 1859 року в селі поміщика Л.А. Шахова було вже 70 дворів з населенням 219 чоловіків і 287 жінок. Була православна церква і три заводи. Ще одна деталь: у «Списку місць, придатних до розташування різних штабів, ротних і ескадронних» числяться 62 двори в селі Казенно-Торському Бахмутського повіту для розміщення піхоти Колишня назва — Торська Олексіївка.

У 1867 році Л.А. Шахов був представником від землевласників у Бахмутському повітовому земському зібранні.[2] У 1868 році в селі народився майбутній поет Н.Ф. Чернявський, видавець першої книги на Донбасі. З 1880 року тут почали функціювати воскосвічковий і воскобойлільний заводи з продуктивністю в 13 тисяч рублів. У 1895 році земським начальником, який курирував Торський-Олексіївську волость, був корнет запасу кавалер Ф.А. Бантиш. Згідно з адміністративно-територіальною реформою 1866–1867 років Торський-Олексіївське стає волосним центром (деякі краєзнавці стверджують, що це відбулося відразу після 1861 року, як у випадку Гришине).  За відомостями 1908 року в селі було 190 дворів, проживало 596 чоловіків та 589 жінок. До 1911 року в Казенно-Торський-Олексіївської волості було 1227 дворів з населенням 9500 осіб.

Першу школу відкрито у 1900 р в сільській хаті з двох кімнат.В 1903 році збудовано нове приміщення початкової школи. В селі працював волосний фельдшерський пункт.

У 1905 р селяни поміщика Шахова розграбували його маєток. Репресії проведені Шаховим не повернули йому майна. Він продав свої землі заможнім селянам і німецьким колоністам а сам виїхав.

У 1906 році в селі була збудована земська лікарня яка працює і нині.

Період Української революціїРедагувати

 
Тремба І. Т.

Радянська влада була встановлена у 1917 р. , велику роль в цьому відіграли робітники Дружківки Юрченко, Тремба Денисенко, всі вони загинули у 1919 році . М. П. Денисенка, комісара 2-го полку 14-ї дивізії залишили в селі для встановлення радянської влади. Він став першим головою волвиконкому. Був організований бойовий загін для боротьби з білогвардійцями, махновцями та бандами Роговського. Були створені комуни на базі поміщицьких маєтків в селах Ворошилове, Артема. Був створений волосний комітет і продзагін під керівництвом Тремби.

У 1919 році створено комітет бідноти на чолі з А. Т. Шевченко. У 1919 році село отримало назву Октябрське. 19 липня 1919 загін Червоного козацтва вибив воєнногвардійський і піхотний полк денікінців з села Шахово, захопили 15 кулеметів, полонених і коней. 15 липня 1920 ліва піхотна група махновців на чолі з Клейном з'єднався з махновським штармом в с. Шахово, де була виділена спеціальна військова комісія з 11 осіб виборних від частин під головуванням Белаша, щоб з'ясувати причини поразки Клейна під Курахівкою. Комісія встановила: «На стоянці Клейн поводився безтурботно, не виставив спостерігачів і застав. Був поганий зв'язок і розвідка між групами, вночі утворився розрив між кавалерію та піхотою.»

Спочатку комісія винесла Клейну смертний вирок, але потім замінила на сувору догану та перевела до полку, в якому був, між іншим, батальйон (600 осіб) китайців, латишів, повстанців інших національностей.[3]

У 1921 році в селі махновці ліквідували дружковка-костянтинівський продзагін, а ще раніше комісара Юрченка.

УРСРРедагувати

У 1929 був створений колгосп гігант ім. Леніна.

У боротьбі проти гітлерівців у роки Німецько-радянської війни брали участь 280 жителів, з них 120 загинули, 150 нагороджені орденами і медалями.

У 1947 році в Жовтневому споруджено пам'ятник на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, загиблих в боях з німецько-нацистськими загарбниками.

В 50-60 роках в селі знаходилась центральна садиба колгоспу "Росія", ще в селі було декілька цегляних заводів.

Незалежна УкраїнаРедагувати

Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[4].

27 липня 2015 року село ввійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.

ЗОШ І—ІІІ ступенівРедагувати

Перша школа відкрита в 1900 р. Спочатку вона розміщувалась у селянській хаті. В 1930 р. побудоване нове приміщення школи. У 1937 р. школа стала семирічною. У 1971 р. збудоване типове приміщення нової середньої школи, інтернат і будинок для вчителів.

РелігіяРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

У селі народився український поет Микола Федорович Чернявський.

Жертви сталінських репресійРедагувати

  • Зоненко Йосип Порфирович, 1907 року народження, с. Октябрське Добропільського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Командир госпвзводу артилерійського парку 40-ої стрілецької  дивізії. Заарештований 28 червня 1937 року. Засуджений військовою колегією Верховного Суду СРСР до розстрілу з конфіскацією майна та позбавленням звання лейтенанта. Вирок приведений до виконання 8 березня 1938 року. Реабілітований у 1966 році.
  • Киященко Михайло Петрович, 1890 року народження, с. Октябрське Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Робітник радгоспу «Маяк». Заарештований 4 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1990 році.

ПідприємстваРедагувати

ЗАТ "Глини Донбасу"[5]

ЗАТ "Вогнеупорнеруд"[6]

ТОВ "Шахове"


ДжерелаРедагувати

  • Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже память село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Частина 2 . Добропілля 2016.
  • Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. – Донецьк: Каштан, 2010.- 160с., 16 іл.  Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».
  • http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=46&t=1229&start=15
  • Подолян В.В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В.В. Подолян. – Донецьк: Престиж-party, 2009. – 367
  • http://www.06277.com.ua/news/974971

ПриміткиРедагувати

  1. Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже память село" Стр 25
  2. «Пам'ятна книжка Катеринославської губернії» 1867
  3. В. Ф. Белаш, А. В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр 93
  4. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування
  5. http://clays.prat.ua/emitents/reports/year/2011/7_zasn_ur
  6. http://ua.kompass.com/c/огнеупорнеруд-зао/ua059718/