Шапіро Лев Борисович

	Лев Борисович Шапіро; Шапиро Лев Борисович
	герб Єврейської автономної області
Прапор	перший секретар обкому КПРС Єврейської автономної області
24 липня 1970 — 30 липня 1987
Попередник:	Подгаєв Григорій Юхимович
Наступник:	Корсунський Борис Леонідович[ru]
Народження:	8 березня 1927; Середина-Буда, Глухівська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть:	21 січня 2021 (93 роки); Москва, Росія
Національність:	єврей
Країна:	СРСР
Освіта:	Московський інститут сталі і сплавів
Партія:	КПРС, тепер безпартійний
Рід:	Шапіро
Нагороди:

Лев Борисович Шапіро (нар. 8 березня 1927(19270308), місто Середина-Буда Глухівської округи, тепер Середино-Будського району Сумської області, України — 25 січня 2021) — радянський державний і політичний діяч, перший секретар обкому КПРС Єврейської автономної області. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у березні 1976 — березні 1981 року, кандидат у члени ЦК КПРС у березні 1981 — 25 квітня 1989 р. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 8-го скликання, Верховної Ради СРСР 9-го, 10-го, 11-го скликань.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шапіро.

Біографія

У 1949 році закінчив Московський інститут сталі і сплавів.

У 1949—1960 рр. — контролер, контрольний майстер, начальник дільниці, підручний сталевара, майстер, начальник зміни, заступник начальника мартенівського цеху, а у 1960—1966 рр. — начальник мартенівського цеху заводу «Амурсталь» у місті Комсомольську-на-Амурі.

Член КПРС з 1959 року.

У 1966—1970 рр. — секретар партійного комітету заводу «Амурсталь» у місті Комсомольську-на-Амурі.

У березні 1970— липні 1987 рр. — 1-й секретар обласного комітету КПРС Єврейської автономної області.

З липня 1987 року – на пенсії.

У 1988 році переїхав жити до Москви, де невдовзі вийшов з Компартії через антисемітські вислови і заперечування Голокосту деякими з партійних членів у генеральських званнях.

Діяльність

Шапіро Л. Б. фактично очолював Єврейську автономну область у 1970—80 роки. За його головування розгорнулося масове житлове будівництво, були реконструйовані промислові підприємства автономії: заводи силових трансформаторів, «Дальсільмаш», Теплоозерскій цементний, Лондоковській вапняний, та комбінат «Хінганолово». Завод силікатної цегли з польським обладнанням був побудований в сел. Приамурский Смідовічского району. У ті роки Біробіджан був центром легкої промисловості Далекого Сходу (в місті працювали п'ять фабрик галузі), зросли обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Автономна область забезпечувала молочною продукцією, картоплею, овочами Комсомольськ-на-Амурі та північні райони Хабаровського краю.

Посилання

Шапиро Лев Борисович [Архівовано 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] // «Город на Бире»(рос.)
«90-летний юбилей отмечает … Лев Шапиро» [Архівовано 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Независимая интернет-газета «Время Биробиджана».(рос.)

Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.