Шандор Гарбаї

угорський політик

Ша́ндор Га́рбаї (угор. Garbai Sándor; 27 березня 1879, Кішкунгалаш, Бач-Кішкун, Угорщина — 7 листопада 1947, Париж, Франція) — угорський політик-соціаліст.

Шандор Гарбаї
угор. Garbai Sándor
Шандор Гарбаї
Шандор Гарбаї
Прапор
Прапор
Голова ЦВК Угорської Радянської Республіки
21 березня 1919 — 1 серпня 1919
Попередник: Міхай Карої
Спадкоємець: Дюла Пейдль
Прапор
Прапор
Голова Ради Народних Комісарів Угорської Радянської Республіки
21 березня 1919 — 1 серпня 1919
Попередник: Денеш Берінкеі
Спадкоємець: Дюла Пейдль
 
Народження: 27 березня 1879(1879-03-27)
Кішкунгалаш, Бач-Кішкун, Угорщина
Смерть: 7 листопада 1947(1947-11-07) (68 років)
Париж, Франція
Країна: Угорщина
Партія: Угорська соціал-демократична партія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.
 
Погруддя Гарбаї

Народився в реформатській сім'ї, був робочим-каменярем, рано долучився до робітничого руху. У віці 18 років перебрався в Будапешт, де здобув популярність як оратор на соціал-демократичних мітингах. Член керівництва Угорської соціал-демократичної партії в 1901-1919, голова профспілки будівельників Угорщини з 1903, глава Національного фонду страхування робітників з 1907.

Підтримав злиття соціал-демократів і комуністів в єдину Соціалістичну партію, яка взяла владу в Угорщині. 21 березня 1919 призначений прем'єр-міністром Угорщини, сформувавши уряд в альянсі з комуністами, які проголосили створення Угорської Радянської Республіки. Хоча Гарбаї формально залишався главою уряду, фактично основну роль в уряді грав міністр закордонних справ Бела Кун.

Матяш Ракоші пізніше жартував, що переважно в єврейському за своїм складом уряді іновірець Гарбаї був потрібен, щоб хоч хтось міг підписувати смертні вироки по суботах (насправді Гарбаї не підтримував червоний терор).

Побоюючись розправи, Гарбаї втік з румунського полону в Коложварі і з'явився в Чехословаччині, залишившись в остаточній еміграції спочатку в Братиславі, потім у Відні. Був лідером центристської течії в лівій угорської еміграції. З родиною він відкрив ресторан у Відні, де приймав колишніх комуністичних та інших лівих лідерів. Ресторан незабаром збанкрутував, Гарбаї поніс величезні фінансові збитки і з тих пір жив в злиднях. Покинувши Австрію в 1934 через перемогу ультраправого уряду над робочим рухом, оселився в Братиславі, а в 1938 — в Парижі. Під час німецької окупації Франції не брав участь в русі Опору, хоча підпільники намагалися його завербувати.

Джерела

ред.
  • Lajos Varga: Garbai Sándor, 1879—1947 : a Forradalmi Kormányzótanács elnöke, 1987.
  • Új utakon a hatalomért, 1933.