Чутівські степи
Чутівські степи — ботанічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований в Полтавському районі між смт Чутове та селом Стінка.[1][2]
49°42′52″ пн. ш. 35°07′28″ сх. д. / 49.714444444444° пн. ш. 35.124444444444° сх. д. | |
Розташування | Україна Полтавська область, Полтавський район, біля смт Чутове |
---|---|
Площа | 120,5 га |
Засновано | 2002 |
Чутівські степи у Вікісховищі |
Історія
ред.Заказник був створений на території колишнього Чутівського району відповідно до рішення обласної ради від 24.12.2002[1]. Метою його створення є збереження в природному стані цінної притерасної ділянки річки Коломак із рідкісними та занесеними до «Червоної книги України» видами лучно-степової рослинності, а саме: ковили волосистої, півників карликових, гострокільника волосистого, гоніолімона татарського, карагани кущової, валеріани високої, оману високого.[3]
В колишньому Чутівському районі ця ділянка є найбільшою, де збереглась в природному стані степова рослинність.[3]
До адміністративної реформи 2020 року перебував у віданні Черняківської сільської ради.[2]
Опис
ред.Площа заказника — 120,5 га[1]. Його територія займає притерасну частину та правий берег річки Коломак уздовж смт Чутове в межах Чутівської селищної територіальної громади.[3]
Рельєф місцевості плескатий, підвищений. Широка смуга притерасної частини сильно обводнена, поросла вільшняком із угрупованнями кропиви жабрієлистої, гадючника в'язолистого, осоки побережної, рогозу вузьколистого. Ґрунти — болотисті, лучно-глеюваті, чорноземи опідзолені.[3]
Найбільші площі займає лучно-степова рослинність: тонконіг вузьколистий, келерія струнка, костриця валіська, стоколос безостий, ковила волосиста.[3]
Ботанічну цінність (флористичну унікальність) ділянки складають чисельні популяції 8 видів рідкісних та малопоширених рослин: ковили волосистої, волошки східної, півників карликових, гострокільника волосистого, гоніолімона татарського, карагани кущової, валеріани високої, омана високого.[3]
У заказнику діє заповідний режим, який передбачає заборону розорювання, випасання, випалювання, викошування, меліоративних робіт. Оскільки у вільшняку є багато відмерлих дерев, там дозволяються санітарні вирубки.[3]
Галерея
ред.-
Анемона лісова
-
Горобинець волосистий
-
Карагана кущова
Примітки
ред.- ↑ а б в Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення. Чутівський район. Природно-заповідний фонд Полтавщини. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 23 липня 2022. [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Максименко Н. В., Голуб В. Р. Оцінка забезпеченості ключовими територіями екологічної мережі Чутівського району Полтавської області. Охорона довкілля: зб. наук. статей XV Всеукраїнських наукових Таліївських читань. Харків, 2019. С. 72-73.
- ↑ а б в г д е ж Заказники місцевого значення Чутівського району. Відділ освіти виконавчого комітету Чутівської селищної ради. 18.02.2011. Процитовано 23 липня 2022.