Відкрити головне меню

Чумацька валка — обоз у чумаків. Складалася з великої групи чумацьких возів (маж), що перевозили товари[1]. Чумацька валка мала значну кількість особливосте порівняно з валками звичайних торговців, що були, по суті, звичайним обозом. Чумаки у валці утворювали власну ієрархію шляхом обрання отамана і його заступника осавула, також вибирали кашовара (який звільнявся від інших обов'язків). Чумаки при зупиненні валки виставляли варту з чергових чумаків, особливо уважною та пильною варта була вночі[2].

Чумацька валка мала від 20 до кількох сотень возів з чумаками[3]. Валки для подорожі в Кримське ханство були більшими (як правило 100—300 возів), оскільки шлях чумаків пролягав через степи на півдні України в яких було багато ногайських і кримсько-татарських розбійників, які чисельними групами (бандами) нападали на чумацькі валки. Центральна влада Кримського ханства досить добре ставилася до чумаків, бо їхня діяльність була вигідна ханству, чумаки сплачували податки. Але це не суттєво зменшувало небезпеку від розбійників, крім того ногайці (ногаяки), що входили до складу Кримського ханства, не корилися центральній владі і масово займалися розбоєм[4].

Всі чумаки у валці мали зброю та завжди були готові дати відсіч нападникам. Чумаки вміли створювати оборонний табір з возів, для більш ефективного захисту від нападників[5]. Інколи чумаків охороняли козацькі підрозділи, за що отримували платню. Подорожі чумацьких валок тривали місяцями, зазвичай кожен чумак їздив у подорож кілька разів на рік. Валка в подорожі орієнтувалася по чумацьких дорогах, які були досить сильно протоптані, від проходження чумацьких возів. Вночі орієнтувалися по зорях, в тому числі по Чумацькому Шляху, який завдяки цьому й отримав свою українську назву.


Чумацькі валки на картинах Айвазовського.
.










Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати